Рішення № 19914936, 22.11.2011, Господарський суд Чернігівської області

22.11.11 <>

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 телефон 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

17 листопада 2011р. справа №5028/14/99(12/136-11)/2011

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»,

вул.Червоногвардійська,20, м. Київ, 02660

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомплекс»,

м. Київ, Харківське шосе,56 (вул.Толстого,32А, смт. Козелець, 17000)

Про стягнення 12 508грн. 57коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №125 від 01.09.11р.

Від відповідача: Губар І.І. директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12508,57грн. за поставлену теплову енергію за період з 01.11.08р. по 01.07.11р. згідно договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №450146 від 01.10.05р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору №450146 від 01.10.05р. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води відповідачем не в повному обсязі сплачено позивачу вартість теплової енергії, поставленої за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 12508,57грн.

Представник позивача в судовому засіданні 01.11.11р. надав письмове пояснення за №09/юр/566 від 31.10.11р., в якому зазначив, що заперечень щодо кількості та вартості спожитої теплової енергії від відповідача не заявлялось, за період з 01.11.08р. по 01.07.11р. відповідачем спожито 59,000Гкал вартістю 24 676,45грн., сплачено за спожиту теплову енергію 11 371,35грн. Також позивача навів перелік розпоряджень Київської міської державної адміністрації, які діяли у спірний період щодо тарифів на теплову енергію, а саме №86 від 31.01.07р., №1662 від 27.12.08р., №1780/1 від 25.12.08р., №127 від 05.02.09р., №229 від 27.02.09р., відповідно до яких визначив вартість спожитої відповідачем теплової енергії. Крім того, позивач зазначив, що визначення кількості спожитої відповідачем теплової енергії здійснено ним відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства із застосуванням нарахування відповідачу втрат теплової енергії відповідно до методики, яка міститься у Тимчасових правилах обліку відпускання і споживання теплової енергії.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення №09/юр/608 від 16.11.11р., в якому зазначив, що відповідно до розділу 3 Статуту позивача предметом діяльності товариства є виробництво та постачання теплової енергії, крім цього позивачем відповідно до умов чинного законодавства отримано Ліцензію серії АГ№500192 від 26.05.11р., що зони теплопостачання позивача встановлюються розрізами на теплових мережах між зонами позивача та ПАТ «Київенерго».

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву від 17.11.11р., в якому проти позову заперечував та зазначив, що 15.10.08р. (на початок опалювального сезону) ціна за 1Гкал становила 171,62грн., в січні 2009р. позивач, посилаючись на Розпорядження КМДА від 27.11.08р. №1662 виставив рахунок на спожиту теплоенергію відповідачем за грудень 2008р. за ціною 1Гкал 535,23грн., при цьому позивач прямо порушив дію п.10.2 договору №450146, що позивач не надав (до 27.11.08р.) додаткової угоди щодо зміни умов договору в частині зміни ціни на теплову енергію, а надав її 29.04.09р. за листом №09-764 і такі дії ПАТ «Екостандарт»унеможливили розірвання договору відповідно до п.10.3. Крім того, відповідач звернув увагу суду на той факт, що Розпорядження КМДА від 27.11.08р., на яке посилається позивач, Указом Президента України «Про скасування рішень голови КМДА від 24.12.08р. із змінами внесеними згідно Указу №10/2009 від 12.01.09р., визнано таким, що не відповідає Конституції та Законам України, актам КМУ, у звязку з цим є підстави вважати, що тарифи на теплову енергію були необґрунтовано безпідставно завищені в декілька разів, прийняті в порушення вимог діючого законодавства. Також відповідач зазначив, що 27.02.09р. згідно розпорядження КМДА №230 було відмінено необґрунтоване підвищення тарифів на теплову енергію (ціна 1Гкал теплової енергії знову становить 171,62грн.), що є підставою вважати що за період з 15.10.08р. по 15.04.09р. ціна за 1Гкал теплової енергії в розмірі 171,62грн. є обґрунтованою. Відповідач повідомляє, що за період з 15.10.08р. по 15.04.09р. використав 59,000Гкал теплової енергії та сплатив позивачу 12358,22грн., і вважає виконаними в повному обсязі свої зобовязання відповідно до договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №450146 від 01.10.05р.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.08.11р. в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокомплекс», ідентифікаційний код 30947164, місцезнаходження вул.Толстого,32-а, смт.Козелець, Козелецький район, Чернігівська область, стан відомостей про юридичну особу - підтверджено.

Однак ухвали господарського суду Чернігівської області про призначення розгляду справи від 04.10.11р. та про відкладення розгляду справи від 18.10.11р., від 01.11.11р. направлені на адресу відповідача вказану у позовній заяві, яка співпадає з адресою державної реєстрації (вул.Толстого,32-а, смт.Козелець, Козелецький район, Чернігівська область) повернулися до суду з відміткою відділу поштового звязку «за зазначеною адресою не проживає». Ухвали про відкладення розгляду справи від 18.10.11р., від 01.11.11р. направлені на адресу відповідача вказану в договорі від 01.10.05р. та Протоколах обліку споживання теплової енергії (м. Київ, Харківське шосе,56), отримані відповідачем згідно поштового повідомлення №1400016938507 та №1400017151993 відповідно.

В судовому засіданні 01.11.11р. представник відповідача повідомив, що ТОВ «Автокомплекс»за адресою державної реєстрації не знаходиться, а фактична адреса товариства - м. Київ, Харківське шосе,56.

Згідно п.1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Екостандарт», зареєстрованого державним реєстратором 29.04.11р., номер запису 10671050013006398, товариство є правонаступником спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Кан Пауер», яке було створено в результаті реорганізації орендного підприємства «Дарницька ТЕЦ», у подальшому реорганізованого у ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер», перейменованого на Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»в подальшому на Закрите акціонерне товариство «Екостандарт».

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00№778790 Публічне акціонерне товариство «Екостандарт», ідентифікаційний код 21661022, місцезнаходження м. Київ, вул.Червоногвардійська,20, зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.05.1997р., дата заміни свідоцтва 29.04.2011р., підстава заміни зміна найменування юридичної особи, номер запису 10671050013006398.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

01.10.2005 року між ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до п.1.1. договору енергопостачальна організація (позивач по справі) зобовязується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупця (відповідача по справі) теплову енергію у вигляді гарячої води в період з 01.10.05р. по 30.09.06р. 117Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 0,045Гкал/год, в т.ч. на опалення 0,045Гкал/год. Покупець відповідно до п.1.2 договору зобовязується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Згідно п.10.1 договір укладений на термін з 01.10.05р. по 01.10.06р. і вважається подовженим кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.

У п.5.2 договору сторони обумовили, що у випадку встановлення приладів обліку не на межі балансової належності, до спожитої теплової енергії, що врахована приладами, додаються теплові витрати на дільниці від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку.

Облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця (п.5.9. договору).

Згідно наряду ЗАТ ЕК «Дартеплоцентраль»№30289 відбулося включення абонента ТОВ «Автокомплекс»31.10.08р. у звязку з початком опалювального сезону.

Відповідно до наряду ЗАТ ЕК «Дартеплоцентраль»№32293 відбулося відключення абонента ТОВ «Автокомплекс»15.04.09р. у звязку з закінченням опалювального сезону.

Подані позивачем до матеріалів справи копії протоколів обліку споживання теплової енергії за період з 31.10.08р. по 20.04.09р. свідчать про кількість щомісячно спожитої відповідачем теплової енергії.

Окрім того, наведені позивачем розрахунки кількості спожитої відповідачем теплової енергії та кількості теплових витрат на дільниці, наведений відповідачем розрахунок використання та оплати теплової енергії згідно договору №450146 від 01.10.2005р. свідчать про те, що відповідачем спожито теплової енергії у листопаді 2008 року 7,00 Гкал, у грудні 2008 року 12 Гкал, у січні 2009 року 14 Гкал, лютому 2009 року 13 Гкал, у березні 2009 року 10 Гкал, у квітні 2009 року 3 Гкал.

Відповідно до п.6.1 договору тарифи на теплову енергію розраховуються по групах споживачів «Енергопостачальною організацією», затверджуються у встановленому порядку і підлягають перегляду у випадках зміни розмірів складових калькуляції собівартості теплової енергії (в т.ч. ціни на паливо), а також в інших випадках, передбачених діючими нормативними документами. На час укладання договору тарифи на теплову енергію складають 80,00грн./Гкал.

За умовами договору п.6.2. покупець сплачує енергопостачальній організації:

- за кожну прийняту Гкал теплової енергії;

- за теплові витрати на дільниці і в системі покупця , з витоком 0,0022т/год 0,00011Гкал/год з поверхні трубопроводів 0,00158Гкал/год;

- за півторакратне заповнення мережною водою теплових мереж та місцевих систем теплопостачання, а також при втратах їх на дільниці покупця по вартості приготування хімочищеної води 6,23грн/т та за тепло в ній по тарифу (п.6.1);

- за забруднення зворотної мережної води по вартості приготування хімочищеної води 6,23грн/т;

- за виклик представника енергопостачальній організації для обстеження та оформлення прийомки вузлів обліку 42,29грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.6.3 договору всі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п.п. 6.4, 6.5 договору покупець зобовязався щомісяця з 12 по 14 число отримувати в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, доручення на оплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. Покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

З пояснень сторін, наданих позивачем розрахунків ціни позову та суми боргу вбачається, що заявлені позивачем вимоги фактично стосуються оплати теплової енергії у гарячій воді, спожитої за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року включно.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів теплової енергії у гарячій воді, спожитої відповідачем за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року, та вартості теплової енергії спожитої у листопаді 2008р., березні-квітні 2009 року.

За твердженнями позивача, згідно з поданим розгорнутим розрахунком, за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року включно ним поставлено відповідачеві теплову енергію у гарячій воді вартістю 24 676,45грн., проте відповідачем сплачено лише 11371,35грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 508,57грн.

Суд не приймає наданий позивачем розрахунок вартості поставленої теплової енергії у гарячій воді, оскільки він проведений позивачем не на підставі тарифів, чинних протягом заявленого періоду.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, що надаються підприємствами комунальної власності, належить до відання виконавчих органів міських рад.

Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

Київською міською державною адміністрацією видані: розпорядження «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам»№86 від 31 січня 2007р.; розпорядження «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів»: №1662 від 27 листопада 2008р., № 1780/1 від 25 грудня 2008р., № 127 від 05 лютого 2009р.; розпорядження «Про визнання такими, що втратили чинність, окремих розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»№ 229 від 27 лютого 2009р., якими встановлено тарифи, зокрема, на теплову енергію.

З пояснень позивача, матеріалів справи, вбачається, що вартість теплової енергії у гарячій воді за листопад 2008 року - квітень 2009 року, позивач визначав на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №86 від 31 січня 2007р., № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1780/1 від 25 грудня 2008 р., № 127 від 05 лютого 2009 р., №229 від 27 лютого 2009р. відповідно.

Згідно з Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008р., № 65/2009 від 03 лютого 2009р. та № 76/2009 від 09 лютого 2009р. розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008р., № 1780/1 від 25 грудня 2008р., № 127 від 05 лютого 2009р. скасовано як такі, що суперечать Конституції та Законам України, оскільки видано з перевищенням делегованих законодавством повноважень щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обовязок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008р. були чинними тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02 березня 2009р. з 10 лютого 2009р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007року.

За таких обставин суд вважає необхідним здійснити перерахунок вартості спожитої відповідачем протягом листопада 2008 - квітня 2009 років теплової енергії за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007р.

Виходячи з наявних у справі доказів про обсяги спожитої відповідачем теплової енергії по договору №450146 від 01.10.05р. та чинного тарифу 171,62 грн./Гкал без ПДВ, суд дійшов висновку, що дійсна вартість переданої за договором позивачем відповідачу теплової енергії становить: у листопаді 2008р. - 7,00Гкал.х171,62грн.+20%=1441,61грн., у грудні 2008р. - 12,00Гкал.х171,62грн.+20%=2471,33грн., у січні 2009р. - 14,00Гкал.х171,62грн.+20% = 2883,22грн., у лютому 2009р. - 13,00Гкал.х171,62грн.+20%=2677,27грн., у березні 2009р. - 10,00Гкал.х171,62грн.+20%=2059,44грн., у квітні 2009р. - 3,00Гкал.х171,62грн.+20%= 617,83грн., а всього 12150,70грн. (з ПДВ).

Як свідчать матеріали справи, банківські виписки та розрахунок відповідача, останнім перераховано на поточний рахунок позивача для оплати спожитої теплової енергії: 24.10.08р. 1013,87грн., 09.12.08р. 645,08грн., 29.01.09р. 2471,33грн., 17.02.09р. 2993,90грн., 26.03.09р. 2583,77грн., 26.05.09р. 2677,27грн., а всього 12385,22грн.

Актом приймання-передачі товарної продукції №10/2008-450146 за жовтень 2008р., який підписаний та скріплений печатками позивача і відповідача, підтверджено поставку відповідачу теплової енергії у кількості 1Гкал. та наповнення мережною водою у кількості 2 тонни на загальну суму 217,34грн.

Згідно Акту звіряння від 01.11.2008р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, нараховано в жовтні 2008р. 217,34грн., сплачено в жовтні 2008р. 1013,87грн., борг за спожиту теплову енергію станом на 01.11.08р. по дебету відсутній, а по кредиту становить 796,53грн.

Актом приймання-передачі товарної продукції №11/2008-450146 за листопад 2008р., який підписаний та скріплений печатками позивача і відповідача, підтверджено поставку відповідачу теплової енергії у кількості 7Гкал. на суму 1441,61грн.

Згідно Акту звіряння від 01.12.2008р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, борг за спожиту теплову енергію станом на 01.11.08р. по кредиту - 796,53грн., нараховано в листопаді 2008р. - 1441,61грн., сплачено в листопаді 2008р. 0,00грн., борг за спожиту теплову енергію станом на 01.12.08р. по дебету 645,08грн.

З огляду на викладене та проаналізувавши подані до матеріалів справи позивачем і відповідачем документи, суд доходить висновку, що позивачем правомірно враховано в оплату за спожиту відповідачем теплову енергію у листопаді 2008 року кошти у сумі 796,53грн. (1013,87грн.-217,34грн.=796,53грн.), як залишок суми від оплати відповідачем рахунку, акту за жовтень 2008 року.

Твердження відповідача про проведення оплати у сумі 12385,22грн. за спожиту відповідачем теплову енергію за період з листопада 2008р. по квітень 2009р. спростовується матеріалами справи та вище наведеним.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем за спожиту теплову енергію за період з листопада 2008р. по квітень 2009р. проведено на загальну суму 12167,88грн.

Отже, відповідачем сплачено позивачу повну вартість теплової енергії у гарячій воді, поставленої за період з листопада 2008р. по квітень 2009р. на суму 12150,70грн. (з ПДВ), при цьому переплата відповідача становить 17,18грн. (12167,88грн.-12150,70грн.=17,18грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено, що станом на час звернення до суду відповідач мав заборгованість перед позивачем, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідачем сплачено позивачу загальну вартість теплової енергії 12150,70грн. (з ПДВ), поставленої у період з листопада 2008р. по квітень 2009р., на підставі договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №450146 від 01.10.2005р.

Враховуючи, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 12508,57грн. суд доходить висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача у справі.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

СуддяН.Ю. Книш

Повний текст рішення складено 22.11.2011р.