Рішення № 19914828, 05.12.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2011 р.

Справа № 5027/1261/2011.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтава –Капітал”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнвальд”

про стягнення заборгованості –9972,40 грн.

Суддя Проскурняк О. Г.

Представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

В засіданні приймав участь

СУТЬ СПОРУ:Товариство з обмеженою відповідальністю “Полтава –Капітал” звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнвальд” про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 9972,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що 15 листопада, 1 грудня 2010 року між ТОВ “Полтава – Капітал” та ТОВ “Грюнвальд” укладено договори оренди № 131а-10/ПК, № 133-10/ПК, згідно яких, на підставі актів прийому передачі, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення площею 19,9 та 48,7 квадратних метри, які розміщені за адресою: місто Полтава, вулиця Половки, 62. Далі позивач стверджує, що відповідач орендну плату у відповідності до означеного договору не проводив у результаті чого виникла заборгованість за грудень 2010 –січень 2011 року у сумі 8344,00 грн. У зв’язку з чим, за прострочення виконання зобов’язання по сплаті орендної плати нараховано пеню у сумі 982,82 грн., інфляційні у сумі 450,58 грн., три відсотки річних у сумі 191,00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника у судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду.

Не з’явлення у судове засідання представника відповідача та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15 листопада, 1 грудня 2010 року між ТОВ “Полтава –Капітал” та ТОВ “Грюнвальд” укладено договори оренди № 131а-10/ПК, № 133-10/ПК, згідно яких, позивач передає, а відповідач приймає в користування приміщення площею 19,9 та 48,7 квадратних метри, які розміщені за адресою: місто Полтава, вулиця Половки, 62. Відповідно до пункту 8.1 зазначених договорів орендна плата складає 1250,00 грн. та 2922,00 грн.

Відповідно до актів приймання передачі від 15 листопада, 1 грудня 2010 року, відповідач прийняв у користування об’єкт оренди з інвентарем.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 8.2. договорів оренди передбачено, що орендна плата сплачується щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з розрахунків заборгованості, відповідач не сплачував орендну плату за орендовані приміщення, у результаті чого за грудень-січень 2010 року виникла заборгованість у сумі 8344,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач прострочив сплату коштів за оренду приміщення, позивач правомірно нарахував три відсотки річних у сумі 191,00 грн., інфляційні у сумі 450,58 грн.

Пунктом 9.2 вищевказаних договорів передбачено, що за кожен день прострочення платежу, орендар зобов’язується сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається позивач провів розрахунок пені поза межами шести місяців, однак виходячи лише з однієї облікової ставки НБУ, у результаті чого розмір нарахованої пені у сумі 986,82 грн., не перевищує суми пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ з розрахунку протягом шести місяців, а тому пеня у сумі 986,82 грн. підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову. Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грюнвальд”, вул.. Чкалова, 21/10, м. Чернівці, код 37240330 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтава –Капітал”, вул. Половки, 62, м. Полтава, код 32544734, р/р 2600135325901 в ПАТ “Банк Петрокомерц –Україна”, МФО 300120 —8344,00 грн. заборгованості, 986,82 грн. пені, 191,00 грн. трьох відсотків річних, 450,58 грн. інфляційних, 102 грн. державного мита, 236,00 грн. оплати витрат за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя Проскурняк О. Г.

Повне рішення складено 7 грудня 2011 року.