Рішення № 19914796, 28.11.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2011 р.

Справа № 5027/1030/2011.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім ”Укрпол”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотрейд-2010”

про стягнення основної суми боргу – 173457,01 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача –Мокрицький І.П.

від відповідача – Жулінський Г.Г.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім ”Укрпол” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Екотрейд-2010” про стягнення основної суми боргу у розмірі 173457,01 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на замовлення відповідача виготовив поліграфічну продукцію та згідно видаткових накладних № ГПВВ-01093 від 02 липня 2011 року, № ГПВВ-01120 від 05 липня 2011 року, № ГПВВ-01155 від 13 липня 2011 року та № ГПВВ-01156 від 13 липня 2011 року поставив її відповідачу на загальну суму у розмірі 173457,01 грн., а останній прийняв означену продукцію та зобов’язувався оплатити її. Далі позивач стверджує, що свої зобов’язання по виготовленню та поставці поліграфічної продукції виконав в повному об’ємі, однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за виготовлену та отриману продукцію не виконав, а тому у останнього станом на 21 вересня 2011 року існує заборгованість у сумі 173457,01 грн.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду 31 жовтня 2011 року було проведено повторний автоматичний розподіл даної справи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Проскурняка О.Г. та розподілено справу судді Тинку О.С.

31 жовтня 2011 року відповідач надав суду клопотання, в якому зазначив, що у підприємства відсутні кошти для виконання грошового зобов’язання в повному об’ємі, а також вказав, що згідно довідки ДПІ міста Чернівці № 3176/23-2/36965870 від 10 жовтня 2011 року позивача названо платником, яким надано ризиковий кредит по ПДВ на суму податкового кредиту у розмірі 28909,50 грн., а тому відповідач просить суд надати відстрочку для виконання розрахунків з позивачем та виключити з суми позовних вимог сумнівну суму податкового кредиту у розмірі 28909,50 грн.

21 листопада 2011 року позивач надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що заперечує проти відстрочки виконання розрахунків відповідачем та виключення з суми позовних вимог, як вважає відповідач „сумнівної суми податкового кредиту” у розмірі 28909,50 грн. та просить суд постановити рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні 21 листопада 2011 року було оголошено перерву до 28 листопада 2011 року на 12 годин 00 хвилин.

28 листопада 2011 року позивач звернувся до суду з письмовою заявою, в якій зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі відповідачем сплачено частину заборгованості у сумі 42457,00 грн., а тому просить суд стягнути заборгованість у сумі 131000,01 грн. та припинити провадження в частині стягнення заборгованості у сумі 42457,00 грн.

Також, 28 листопада 2011 року у судовому засіданні відповідач звернувся до суду з письмовим клопотання, в якому вказує, що позивач не мав права виписувати податкові накладні до 18 липня 2011 року своїм покупцям, а тому просить суд виключити із суми позовних вимог суму податкового кредиту у розмірі 28909,50 грн. та зобов’язати позивача відшкодувати збитки, завдані порушенням законодавства на право отримання податкового кредиту, в сумі 28905,50 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного:

Відповідно до довідки від 05 липня 2011 року АБ № 354162 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 30 грудня 2003 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім ”Укрпол” (а.с 16).

На підставі свідоцтв № 100299526 від 06 вересня 2010 року та № 100343643 від 18.07.2011 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 115, 116) товариство з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім ”Укрпол” є платником податку на додану вартість.

Так, згідно видаткових накладних № ГПВВ-01093 від 02 липня 2011 року, № ГПВВ-01120 від 05 липня 2011 року, № ГПВВ-01155 від 13 липня 2011 року та № ГПВВ-01156 від 13 липня 2011 року (а.с. 8 - 11) позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму у розмірі 173457,00 грн., що підтверджується підписами уповноважених осіб сторін та печатками товариств на вказаних накладних та проти чого не заперечує відповідач.

Також позивачем відповідачу надані податкові накладні № 00002 від 01 липня 2011 року, № 00028 від 05 липня 2011 року, № 00075 від 13 липня 2011 року та № 00076 від 13 липня 2011 року (а.с. 92 - 95).

08 вересня 2011 року позивач надіслав відповідачу вимогу про перерахування в семиденний термін коштів за поставлену продукцію у сумі 173457,00 грн., яку останній отримав 12 вересня 2011 року, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12, 13).

Як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень № 1558 від 22 вересня 2011 року, № 1581 від 05 жовтня 2011 року, № 1619 від 26 жовтня 2011 року, № 1622 від 28 жовтня 2011 року, № 1632 від 04 листопада 2011 року, № 1637 від 07 листопада 2011 року, № 1649 від 21 листопада 2011 року, № 1644 від 15 листопада 2011 року, № 1658 від 24 листопада 2011 року, № 1659 від 25 листопада 2011 року (а.с. 99 –105, 112 - 114) останній сплатив позивачу за отриману продукцію кошти у сумі 44457,00 грн., проти чого не заперечує позивач.

При цьому, відповідач оплату за отриману продукцію в повній мірі не провів, в результаті чого у нього перед позивачем існує зобов’язання щодо оплати за поставлену продукцію у сумі 129000,00 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, відповідач оплату за отриману продукцію належним чином у повному розмірі та у встановлені строки не провів, а тому зобов’язаний сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 129000,00 грн.

При цьому, враховуючи те, що відповідач платіжним дорученням № 1558 від 22 вересня 2011 року сплатив позивачу за отриману продукцію кошти у сумі 10000,00 грн. до подання останнім позовної заяви до суду, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості у сумі 10000,00 грн. за безпідставністю.

Також, враховуючи те, що відповідач платіжними дорученнями № 1581 від 05 жовтня 2011 року, № 1619 від 26 жовтня 2011 року, № 1622 від 28 жовтня 2011 року, № 1632 від 04 листопада 2011 року, № 1637 від 07 листопада 2011 року, № 1649 від 21 листопада 2011 року, № 1644 від 15 листопада 2011 року, № 1658 від 24 листопада 2011 року, № 1659 від 25 листопада 2011 року сплатив позивачу за отриману продукцію кошти у сумі 34457,00 грн. після подання останнім позовної заяви до суду, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 34457,00 грн. в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Одночасно, суд відмовляє відповідачу у задоволенні поданих ним клопотань про надання відстрочки для виконання розрахунків з позивачем, виключення з суми позовних вимог сумнівної суми податкового кредиту у розмірі 28909,50 грн. та зобов’язання позивача відшкодувати збитки, завдані порушенням законодавства на право отримання податкового кредиту, в сумі 28905,50 грн. з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів –фактичних даних.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності статті 34 Господарського процесуального кодексу України, докази повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Так, відповідач не надав суду належних та беззаперечних доказів (вирок, рішення суду) щодо сумнівної суми податкового кредиту у розмірі 28909,50 грн., а також не надав суду доказів та не довів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодувати позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись пунктом 11 статті 80, статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 82, 821, 83, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Екотрейд-2010” –м. Чернівці, вул. Винниченка, 9, код 14295447 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім ”Укрпол” –м. Стрий, вул. Промислова, 2-А, код 32802333 - заборгованість у сумі 129000,00 грн., державне мито у сумі 1634,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 222,40 грн.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 10000,00 грн.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 34457,00 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28 листопада 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 01 грудня 2011 року.

Суддя О.С. Тинок