Рішення № 19912297, 20.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 12/19320.09.11

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія"

Простягнення 25939,31 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. представник (довіреність № б/н від 30.06.2011 р.)

Від відповідачане зявився

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" (далі відповідач) про стягнення боргу 25939,31 грн. (20069,70 грн. основного боргу; 3031,76 грн. пені; 590,11 грн. 3% річних та 2247, 74 грн. інфляційних втрат).

Ухвалою суду від 08.07.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/193 та призначено розгляд справи на 19.08.2011 р.

В судове засідання 19.08.2011 р. представники відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 19.08.2011 р. відкладено розгляд справи на 20.09.2011 р.

В судовому засіданні 20.09.2011 р. суд прийшов до висновку, що наявні матеріали справи дають можливість вирішити спір по суті за наявними матеріалами справи в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.09.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 10/10.

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобовязується виконати роботи по виготовленню та улаштуванню залізобетонних метрових якорів біля набережної.

Всього робіт позивачем виконано на суму 56067,70 грн.

Відповідач виконав свої зобовязання за договором частково, а саме оплатив лише 36000,00 грн.

Станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 20069,70 грн.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача 3% річних 590,11 грн., 2247,74 грн. збитків від інфляції, 3031,76 грн. пеня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про задоволення позовних вимог підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не спростував твердження позивача про виконання робіт. Тобто, позивач виконав роботи у повному обсязі, а отже отримав право на оплату вартості робіт. За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення оплати вартості робіт підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних, слід зазначити таке.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд задовольняє вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції та 3% річних.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 6.3. договору зазначено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт встановлено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

Відповідач не спростував тверджень позивача.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" (04080, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2Л, код 31628535) на користь Відкритого акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12, код 14278666) 20069 (двадцять тисяч шістдесят девять) грн. 70 коп., 590 (пятсот девяносто) грн. 11 коп. 3% річних, 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) грн. 74 коп. збитків від інфляції, 3031 (три тисячі тридцять одна) грн. 76 коп. пені, 259 (двісті пятдесят девять) грн. 39 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішення законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.В. Прокопенко