Рішення № 19912227, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/38607.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основабудкапітал» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігабудфонд» про стягнення 85 000,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. предст. (дов. від 19.10.2011р.)

Від відповідачаОСОБА_2. предст. (дов. від 30.11.2011р.)

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 07.12.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення коштів у розмірі 85 000,00 грн., які були помилково перераховані позивачем на рахунок відповідача та безпідставно одержані останнім, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. було порушено провадження у справі № 47/386, розгляд справи було призначено на 03.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 01.12.2011р.

У судовому засіданні 01.12.2011р. оголошено перерву до 07.12.2011р.

У судовому засіданні 07.12.2009р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що позивач відповідно до платіжного доручення №253 від 15.09.2011р. помилково перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 85 000,00грн., які відповідач безпідставно отримав та не повернув позивачу.

Представник відповідача у судовому засіданні у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що позивач помилково перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 85 00,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №253 від 15.09.2011р. на суму 85 000,00 грн.

Згідно з платіжного дорученням №253 від 15.09.2011р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 85 000,00грн. як оплату авансу для організації робіт та закупівлі матеріалів згідно договору №5/с від 14.09.2011р.

Проте, як зазначає позивач, у останнього станом на 15.09.2011р. були відсутні будь-які договірні або зобовязальні відносини з відповідачем.

Відповідач твердження позивача про відсутність будь-яких договірних або зобовязальних відносин не спростував.

20.09.2011 позивач надіслав відповідачу лист вих. №20/09 від 20.09.2011р., що підтверджується фіскальним чеком поштової установи, в якому просить відповідача повернути помилково перераховані кошти у розмірі 85 000,00грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, кошти у сумі 85 000,00грн. не повернув.

Оскільки відповідач безпідставно отримані кошти у сумі 85000,00грн. не повернув, то позивач з вернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 85000,00грн. помилково перерахованих коштів.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Згідно з п.2.35 Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.

Згідно з статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення №253 від 15.09.2011р. було перераховано відповідачу грошові коти у сумі 85000,00грн., однак, будь-яких договірних відносин між позивачем та відповідачем станом на 15.09.2011п. не існувало, доказів протилежного станом на момент вирішення спору - суду надано не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем було помилково перераховано грошові кошти в сумі 85000,00 грн. без достатньої правової підстави, відповідачем грошові кошти у сумі 85000,00грн. не повернені позивачу, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми у розмірі 85000,00грн. - є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 ГПК України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання відповідачем позову, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову про стягнення помилково перерахованих коштів у сумі 85000,00грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігабудфонд»(код ЄДРПОУ 37450834, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основабудкапітал»(код ЄДРПОУ 35727846, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19) 85 000 (вісімдесят пять тисяч) грн. 00 коп. помилково перерахованих коштів, а також 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 13.12.2011р.