Рішення № 19912119, 08.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/35008.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»;

ДоПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Гарант-Авто»;

Простягнення 23548,04 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:ОСОБА_1., представник, довіреність №09/2011 від 20.04.2011 р.;

Від відповідача:ОСОБА_2., представник, довіреність №1694-1/14 від 16.05.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2011 р. порушено провадження у справі №17/350, справа призначена слуханням на 19.10.2011 р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2011 р. слухання справи відкладено до 31.10.2011 р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 р. розгляд справи призначено на 22.11.2011 р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 р. слухання справи відкладено до 08.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 23548,04 грн. суму страхового відшкодування в порядку регресу, 235,48 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія Гарант-Авто», відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

11.06.2010 р. між позивачем та ОСОБА_3 укладений договір страхування автотранспортних засобів № AS/29070, за умовами якого під страховий захист позивача взято автомобіль марки «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

03.10.2010 р. на 26-му км. а/д Київ-Овруч сталася ДТП за участю автомобіля марки «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки «Деу Ланос»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_5. Зазначена обставина підтверджується довідкою Вишгородського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) були завдані механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва №3-13408/10 від 16.11.2010 р. винним у вищезазначеній ДТП визнано ОСОБА_5; останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.

Згідно з звітом про визначення вартості матеріального збитку №341 від 12.10.2010 р. складений ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка», матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Хюндай»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) внаслідок ДТП, складає 19566,32 грн.

04.10.2010 р. ОСОБА_3. звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту позивача № 724/10/03/ТР25/00/4 від 09.03.2011 р., рахунків фактури: від 31.01.2011 р. та від 07.04.2011 р., звіту про визначення вартості матеріального збитку №341 від 12.10.2010 р., позивачем на користь ОСОБА_3. було сплачене страхове відшкодування у сумі 23548,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №529 від 22.12.2010 р., №13 від 13.01.2011 р., №17 від 14.01.2011 р., №60 від 11.03.2011 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно з полісом №ВС/1379008 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальність водіїв, що експлуатують транспортний засіб марки «Деу Ланос»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), застрахована відповідачем.

Згідно з полісом №ВС/1379008 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає, 50500,00 грн.; франшиза 510,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 03.10.2010 р. на 26-му км. а/д Київ-Овруч, визнано водія автомобіля марки «Деу Ланос»(державний номер НОМЕР_2) ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням збитків у розмірі виплаченої страхової суми за мінусом безумовної франшизи, що складає 23038,04 грн.

У звязку з тим, що позивачем при визначенні збитків зі сплаченої суми страхового відшкодування не вирахувана безумовна франшиза у розмірі 510,00 грн., позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 23038,04 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(інд. 01042, м. Київ, пров. Новопечерський,19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (інд. 01004, м. Київ, вул. Горького, 9, кв. 2; код ЄДРПОУ 26052299) 23038 (двадцять три тисячі тридцять вісім) грн. 04 коп. збитків, 230 (двісті тридцять) грн. 30 коп. витрат по сплаті держмита та 230 (двісті тридцять) грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко

Дата складання рішення 15.12.2011 р.