Рішення № 19911985, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/32012.12.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754"

до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 29 009,62 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. представник за дорученням № 01-306 від 25.11.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2.- представник за довіреністю № 08-03/28/205-11

від 21.02.2011 р.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 29 009,62 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.08.2010 року на 614 км автотраси Київ - Довжанський сталася ДТП, а саме водій ОСОБА_3. керуючи автомобілем "МАN-19.372" державний номер НОМЕР_1 з причепом державний номер НОМЕР_2, який є власністю ОСОБА_4., порушив "Правила дорожнього руху" унаслідок чого автомобілю Renault Major державний номер НОМЕР_3 з причепом «Тrailor»державний номер НОМЕР_4, який є власністю ВАТ "Луцьке АТП 10754" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, нанесені значні механічні ушкодження.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області № 3-1182/2010 від 23.09.2010 року, ОСОБА_3 визнано винним у скоєні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення.

Відповідно до висновків експертного автотоварознавчого дослідження № 154 від 09.20.2010 року та № 158 від 10.10.2010 року, вартість матеріального збитку завданого власникові транспортного засобу Renault Major державний номер НОМЕР_3 та причепу «Тrailor»державний номер НОМЕР_4 становить 29 009,62 грн.

На підставі договорів добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія ДЦВ № 0036648 та серія ДЦВ № 0036647 від 10.06.2010 року, укладених між ОСОБА_4. та відкритим акціонерним товариством «Національна страхова компанія «Оранта»і відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відшкодування шкоди повинен провести страховик відкрите акціонерне товариство «Оранта».

26.08.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування. Проте зазначена заява відповідачем залишена без задоволення.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного відкрите акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" звернулось до суду з вимогою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" суми страхового відшкодування в розмірі 29009,62 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.11.2011 року порушено провадження у справі № 33/320, розгляд справи призначено на 28.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2011 року, у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача, розгляд справи відкладено на 12.12.2011 року.

В судове засідання 12.12.2011 року зявились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 14677,19 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 290,10 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23.09.2010 року по справі № 3/1182/2010р. встановлено, що 26.08.2010 року, о 02 год. 40 хв. на 614 км автошляху Київ-Довжанський, що в Ізюмському районі Харківської області громадянин ОСОБА_3., керуючи автомобілем МАN-19.372 державний номер НОМЕР_1 з причепом державний номер НОМЕР_2, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем Renault Major державний номер НОМЕР_3 та напівпричепом «Тrailor»державний номер НОМЕР_4, чим скоїв ДТП, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вищевказаною постановою, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн.

Транспортні засоби Renault Major державний номер НОМЕР_3 та причеп «Тrailor»державний номер НОМЕР_4, належать відкритому акціонерному товариству "Луцьке АТП 10754" на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6.

У відповідності до договорів добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів серії ДЦВ № 0036647 від 10.06.2010 року та серії ДЦВ № 0036648 від 10.06.2010 року, укладених між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_4 (страхувальник за договором), застраховано цивільно-правову відповідальність страхувальника або особи, яка на законних підставах керує забезпеченими транспортними засобами, а саме: Renault Major державний номер НОМЕР_3 та причепом Тrailor державний номер НОМЕР_4, відповідальність якої застрахована даними договорами, за заподіяну у результаті ДТП шкоду майну третіх осіб застрахованими транспортними засобами.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження напівпричепа (рефрежиратора) Тrailor державний номер НОМЕР_4 № 154 від 09.10.2010 року, вартість матеріального збитку завданий власнику транспортного засобу Тrailor державний номер НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП складає 26181,70 грн.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Renault Major державний номер НОМЕР_3 № 158 від 10.10.2010 року, вартість матеріального збитку завданий власнику транспортного засобу Renault Major державний номер НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП складає 2827,92 грн.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

26.08.2010 року страхувальник за договорами добровільного страхування звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування. Проте, в порушення вимог чинного законодавства України, відповідач здійснив лише часткове страхове відшкодування в розмірі 14332,43 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 14677,19 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь відкритого акціонерного товариства «Луцьке автотранспортне підприємство 10754» (43020, м. Луцьк, вул. Рівненська, 48, ідентифікаційний код 05482280) страхове відшкодування в сумі 14 677 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 19 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 146 (сто сорок шість) грн. 77 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 15.12 .2011 року