Рішення № 19911958, 01.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/38401.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Європа-Буд”

Про стягнення 106095,76 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю № 4153 від 24.12.10.

Від відповідача ОСОБА_2. представник за довіреністю № б/н від 17.10.11.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Єаропа-Буд” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості 106095,76 грн. за Договором фінансового лізингу № 07212-18/ФЛ-Ю-А від 12.12.07., а саме: сума основного боргу 87997,60 грн.; 3 % річних 5 067,11 грн.; збитки понесенні в звязку із знеціненням грошових коштів 13031,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач прострочив лізингові платежі за Договором фінансового лізингу № 07212-18/ФЛ-Ю-А від 12.12.07., а тому позивач просить суд стягнути цю заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.11. порушено провадження у справі № 30/384; розгляд справи призначено на 17.11.11. о 15-50

Представник позивача в судове засідання 17.11.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.11. про порушення провадження у справі № 30/384 не виконав, але 17.11.11. через відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.11. про порушення провадження у справі № 30/384 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.11. розгляд справи № 30/384 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 01.12.11. о 15-50.

Представник позивача в судовому засіданні 01.12.11. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представником відповідача в судовому засіданні 01.12.11. подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Європа-Буд” проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю. Відповідач вказує на те, що умисел (вина) щодо неоплати зобов'язань взятих на себе за Договором фінансового лізингу у ТОВ «Компанія «Європа-Буд»- відсутній(-я), через існування реальної заборони щодо розпорядження власними рахунками, що виникла внаслідок оспорюваних дій ДПІ у Печерському районні міста Києва.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/384.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Єаропа-Буд” (Лізингоодержувач) укладено Договір № 071212-18/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (далі - Договір), відповідно до умов якого (1.1) предметом даного Договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувач предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення Договору наведена в специфікації (Додаток № 2 до Договору)для підприємницьких цілей у власній діяльності Лізингоодержувач на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Відповідно до п. 2.1 Договору передбачено, що строк користування Лізингоодержувачем майном становить 25 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна, згідно п. 4.3 Договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору, сторонами погоджено, що Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів.

Згідно п. 4.3 Договору встановлено, що приймання Лізингоодержувачем майна в лізинг оформляється шляхом складення акту приймання-передачі майна.

Відповідно до Додаткової угоди від 12.12.07. № 1 до Договору, сторонами було погоджено графік сплати лізингових платежів у новій редакції.

На виконання умов Договору, 19.12.07. між сторонами було підписано акт прийому-передачі майна за Договором фінансового лізингу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору належним чином не виконує свої зобов'язання в частині внесення лізингових платежів, наслідок чого у останнього за період з жовтня 2009 р. по січень 2010 р. утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить 87997,60 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору відповідачу було передано транспортний засіб Ford Cargo модель 3430D, 2007 року випуску, державний номер АА 9465 ЕР.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що Лізингоодержувач у повному обсязі не виконав умов Договору та за період з жовтня 2009р. по січень 2010 р. не сплатив на користь позивача 87997,60 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Європа-Буд” 87997,60 грн. суми основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 13031,05 грн. збитків від інфляції та 5067,11 грн. 3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Слід також зазначити, що посилання відповідача на те, що він не виконав свої зобовязання за Договором в звязку з тим, що виникли обставини непереборної сили, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 12.1 Договору передбачено, що сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала свої зобовязання за даним Договором не відповідає перед іншою стороною, якщо доведе, що належне виконання зобовязань виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, при конкретних умовах конкретного періоду часу.

До обставин непереборної сили сторони віднесли явища стихійного характеру: землетрус, повінь, удар блискавки, природні катаклізми, які не дають можливості використовувати майно згідно технічних умов, а також мораторій органів влади і управління; організовані у встановленому законом порядку страйки.

Таким чином, з наведеного вбачається, що обставини, на які відповідач посилається як на існування непереборної сили, не відносяться до тих, які сторони погодили в п. 12.1 Договору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Європа-Буд” (01133, м. Київ, вул. Мечникова/Л. Первомайського, 10/2, кімната 126 в літ. А, код ЄДРПОУ 33830026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) 87997 (вісімдесят сім тисяч девятсот девяносто сім) грн. 60 коп. основного боргу, 13031 (тринадцять тисяч тридцять одна) грн. 05 коп. збитків від інфляції, 5067 (пять тисяч шістдесят сім) грн. 11 коп. 3 % річних, 1 060 (одна тисяча шістдесят) грн. 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 08.12.11.