Рішення № 19911834, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/246

12.12.11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМІ-Центр"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ"

Про: стягнення 33760,27 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Строєв О.В.

Відповідача: не з'явилися

Суть спору: стягнення 33760,27 грн. –неустойки за прострочення виконання зобов'язань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач придбав у відповідача товар, який було передано позивачеві з простроченням, чим порушено права позивача. Тому позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 07.11.2011 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.12.2011.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з’являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

18.05.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №0071 (далі - Договір), яким був передбачений продаж автопідіймача АГП-28 на шасі КАМАЗ-43118-1960-15 на загальну суму 1.060.000,00 грн. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2.1. та п. 4.2.2 Договору позивач зобов'язувався оплатити 30% вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання Договору і 70% вартості товару на протязі 7 банківських днів з моменту письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Відповідно до п. 2.2 Договору строк поставки автопідіймача АГП-28 на шасі KAMA3-43118-1960-15 становить 30 банківських днів з моменту сплати 30% вартості товару.

Відповідно до п. 5.1. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх договірних обов'язків по оплаті товару, рівнозначно як і по поставці товару, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного у строк зобов'язання за кожен день прострочення.

Позивач виконав оплату, а саме: передоплата —30% була здійснена 18.05.2011 (платіжне доручення №4752), передплата —70% - 29.06.2011 (платіжне доручення №4764).

Отже, відповідач зобов'язаний поставити товар до 30.06.2011 року.

Відповідач листом від 22.07.2011 № 470 повідомив позивача про перенесення строків поставки товару та передачу його приблизно 4-5 серпня 2011, а листом від 15.08.2011 № 551 відповідач повідомив позивача про перенесення строків поставки товару та передачу товару на 29.08.2011. Проте, законом або Договором право односторонньої зміни відповідачем умов Договору про строк поставки не передбачено.

Відповідно до видаткової накладної №141 від 14.09.2011 та акту приймання-передачі транспортного засобу від 14.09.2011 передача автопідіймача АГП-28 на шасі КАМАЗ-43118-1960-15 відбулася лише 14.09.2011.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору ( ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 30% вартості товару 18.05.2011, то відповідач мав передати товар позивачеві до 30.06.2011, натомість відповідач фактично передав товар 14.09.2011, тобто з простроченням 75 днів.

Позивачем належним чином доведено факт прострочення відповідача по передачі позивачеві товару. Тому позовні вимоги позивача про стягнення 33760,27 грн. неустойки є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" (код 31570627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМІ-Центр" (код 30930769) стягнення 33760 (тридцять три тисячі сімсот шістдесят) грн. 27 коп. –неустойки, 337 (триста тридцять сім) грн. 60 коп. –витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя: С. Балац

Дата підписання рішення: 14.12.2011