Рішення № 19911802, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/21813.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВОпром»

до Приватного підприємства «Престиж-Сервіс»

про стягнення 21951,96 грн., -

Суддя Морозов С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (адвокат за угодою від 03.10.2011р.)

від відповідача: Дубас С.М. (директор)

В судовому засіданні 13 грудня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВОпром»(надалі Позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Престиж-Сервіс»(надалі - Відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на загальну суму 21951,96 грн., в тому числі основного боргу в сумі 15 770,16 грн., інфляційних втрат в розмірі 4783,09 грн. та 3% річних в сумі 1398,71 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач своїх зобовязань за усним договором не виконав, повну вартість поставленого товару не оплатив.

Відповідач відзиву на позов не надав, проте в судовому засіданні подав пояснення, в якому зазначив, що останнім було проведено сплату в межах семиденного терміну з дати отримання вимоги, а саме 15.11.2011р. в сумі 13770,16 грн., окрім тієї, що зазначена позивачем, тому 3% річних та інфляційні втрати повинні нараховуватись на суму в розмірі 13770,16 грн. Згідно розрахунку Відповідача сума 3% річних дорівнює 4186,13 грн., а інфляційних втрат 1204,23 грн., що в загальному підсумку складає 19160,52 грн. Як зазначено в поясненні Відповідача, останнім не проводиться оплата залишку боргу у звязку з тяжким фінансовим становищем, та посилаючись на це Відповідач просив суд не стягувати з Відповідача 3% річних та індекс інфляції.

Ухвалою від 25.11.2011р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд був призначений на 13.12.2011р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено усний договір згідно якого Позивач відпускав, а Відповідач приймав товар.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як свідчать матеріали справи, Позивачем було передано Відповідачу товар на загальну суму 17770,16 грн., що підтверджується наявними в справі видатковими накладними: №ЕП-1118/03 від 18.11.2008р. на суму 7534,96 грн., №ЕП-1126/03 від 26.11.2008р. на суму 3296,16 грн., №ЕП-1126/02 від 26.11.2008р. на суму 6939,04 грн. Отримання Відповідачем товару за вказаними видатковими накладними підтверджується підписами його представників про отримання та печаткою Відповідача.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як свідчать матеріали справи Відповідачем було сплачено позивачу до подачі позовної заяви суму в розмірі 7770,16 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №490 від 05.11.2009р. в сумі 2000,00 грн., №309 від 22.11.2011р. в сумі 2000,00 грн., №318 від 23.11.2011р. в сумі 3770,16 грн., згідно наданих Відповідачем зазначених доказів, які визнано Позивачем. Після подання Позивачем позовної заяви Відповідачем було проведено платіж згідно платіжного доручення №347 від 07.12.2011р. на суму 2000,00 грн. Отже, загальна вартість проведеної Відповідачем сплати за поставлений товар складає 9770,16 грн. Залишок вартості поставленого Позивачем товару Відповідачем оплачено не було.

Згідно із частиною другою ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем була направлена Відповідачу лист-вимогу від 09.11.2011р, що містить вимогу про сплату заборгованості в сумі 21932,37 грн. Факт отримання Відповідачем вказаної вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, де зазначено, що від Відповідача уповноваженою особо вимогу отримано 15.11.2011р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

Відповіді на вимогу Відповідачем направлено не було. Таким чином, зважаючи на положення частини другої ст. 530 ЦК України обовязок Відповідача виконати зобовязання по оплаті вартості поставленого товару на суму 17770,16 грн. виник з моменту предявлення вимоги Позивачем та мав бути виконаний Відповідачем протягом семи днів від предявлення вимоги, тобто до 22.11.2011 року включно.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, в строк визначений вимогою вартість товару не оплатив.

Загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем складає 8000,00 грн. (вартість поставки в розмірі 17770,16 грн. проведена Відповідачем сплата згідно платіжного доручення №490 від 05.11 2009р. в сумі 2000,00 грн. проведена Відповідачем сплата згідно платіжного доручення №309 від 22.11.2011р. в сумі 2000,00 грн. проведена Відповідачем сплата згідно платіжного доручення №318 від 23.11 2011р. в сумі 3770,16 грн. проведена Відповідачем сплата згідно платіжного доручення №347 від 07.12 2011р. в сумі 2000,00 грн. = 8000,00 грн.)

Оскільки, Відповідачем була здійснена часткова проплата вартості товару, яка не врахована Позивачем, на загальну суму 7770,16 грн. (належним чином засвічені платіжні доручення №309 від 22.11.2011р., №318 від 23.11.2011р. та №347 від 07.12.2011р. містяться в матеріалах справи), то на час винесення рішення між сторонами відсутній предмет спору щодо сплати заборгованості в сумі 7770,16 грн., і провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши надані розрахунки та матеріали справи, керуючись ст. 530 ЦК України, судом встановлено, що Позивачем не доведено існування боргу Відповідача в період до 22.11.2011р., оскільки обовязок Відповідача по оплаті вартості товару виник з 23.11.2011р. (зі спливом семиденного терміну від дня отримання вимоги). Оскільки розрахунок індексу інфляції та 3% річних на суму боргу Позивачем здійснювався за період з 11.12.2008р. по 22.11.2011р., то стягнення 3% річних в розмірі 1398,71 грн. та інфляційних втрат в сумі 4783,09 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 7770,16 грн. підлягає припиненню, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 1398,71 грн. та інфляційних втрат в сумі 4783,09 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості в сумі 8000,00 грн. є такими, що доведені та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що погашення заборгованості здійснено Відповідачем після подання позовної заяви, судовий збір, сплачений Позивачем у повному обсязі в розмірі 1411,50 грн., відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення 7770,16 грн. основного боргу припинити.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Престиж-Сервіс»(ідентифікаційний код 32157086, адреса: 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Б, кв. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВОпром»(ідентифікаційний код 33056920, адреса: 04212, м. Київ, вул. Прирічна, 5, кв. 137) суму основного боргу в розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок) та судовий збір в розмірі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 14.12.2011р