Рішення № 19911692, 30.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/469

30.11.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дарницького району м. Києва

про стягнення 107 072,58 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача: Марковська В.В., Цурка Н.О.

від відповідача: Бойченко В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дарницького району м. Києва (надалі –"Підприємство") про стягнення 107 072,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №9598015 від 01.03.2004 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 96 909,33 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у розмірі 7 318,12 грн. та 3% річних у розмірі 2 845,13грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.11.2011 р.

В судових засіданнях 09.11.2011 р. та 23.11.2011 р. оголошувались перерви до 23.11.2011 р. та 28.11.2011 р. відповідно у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвал суду.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 28.11.2011 р. справу №48/469 передано на розгляд судді Ващенко Т.М. у зв'язку із перебуванням судді Бойко Р.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2011 р. (суддя Ващенко Т.М.) справу №48/469 прийнято до провадження.

В судовому засіданні 28.11.2011 р. оголошено перерву до 30.11.2011 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 29.11.2011 р. справу №48/469 передано на розгляд судді Бойко Р.В. у зв'язку із поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2011 р. (суддя Бойко Р.В.) справу №48/469 прийнято до провадження.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, на виконання вимог ухвал суду надали документи, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2004 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є Товариство) (постачальник) та Підприємством (споживач) було укладено договір №9598015 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Споживач відповідно до пункту 2.3.1 Договору зобов’язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Додатком 2 до Договору сторони погодили, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його рахунком (п. 10 додатку).

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.02.2010 р. по 01.09.2011 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2011 р. становить 96 909,33 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію за період з березня 2009 р. по серпень 2011 р.

Спір виник у справі у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов’язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком 2 до Договору сторони погодили, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його рахунком (п. 10 додатку).

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого за період з 01.02.2010 р. по 01.09.2011 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 96 909,33 грн.

Заборгованість Підприємства перед Компанією за енергію, спожиту по 01.09.2011 р. у розмірі 96 909,33 грн. підтверджується матеріалами справи.

В судовому засіданні 09.11.2011 р. позивачем було надано довідку про надходження коштів за спожиту електроенергію у вересні 2011 р., з якої вбачається сплата відповідачем коштів у розмірі 86 928,22 грн., в той час як у вересні 2011 року було нараховано плату за спожиту електроенергію у розмірі 8 167,74 грн.

Тобто, грошові кошти у розмірі 78 760,48 грн. (86 928,22 грн. - 8 167,74 грн.) є сплатою заборгованості, яка виникла раніше, а не авансом за майбутні періоди.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву позивачем було подано до суду 18.10.2011 р., що підтверджується відміткою поштового штемпеля на конверті.

Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює захист порушених прав на момент звернення до суду.

Оскільки відповідачем оплачено 78 760,48 грн. у вересні 2011 року, то на момент звернення позивача до суду (18.10.2011 р.) його порушеного права не існувало, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Із листа Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" №344-451 від 22.11.2011 р. вбачається, що відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 103 240,12 грн. 21.11.2011 р. та 22.11.2011 р.

Тобто, відповідачем оплачено залишок боргу у розмірі 18 148,85 грн. (96 909,33 грн. - 78 760,48 грн.) після подання позовної заяви до суду.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у розмірі 7 318,12 грн. за березень 2010 р. та з серпня 2010 року по червень 2011 року та 3% річних у розмірі 2 845,13 грн. за період з березня 2010 року по серпень 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу та у 3% річних у розмірі 7 318,12 грн. та 2 845,13 грн. відповідно.

Згідно з ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем (сплатою коштів 21.11.2011 р. та 22.11.2011 р.) також погашено вимоги позивача про стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 7 318,12 грн. та 3% річних у розмірі 2 845,13грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 18 148,85 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 7 318,12 грн. та 3% річних у розмірі 2 845,13 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Посилання відповідача на наявність переплати по іншому договору в розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України за відсутності відповідної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог не свідчить про погашення боргу відповідачем.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Київенерго" відмовити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 18 148,85 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 7 318,12 грн. та 3% річних у розмірі 2 845,13 грн. припинити.

3. В частині стягнення коштів у розмірі 78 760,48 грн. в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Київенерго" відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дарницького району м. Києва (02091, м. Київ, Харківське шосе, 148-А; ідентифікаційний код 31722755) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) державне мито у розмірі 283 (двісті вісімдесят три) грн. 12 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 62 (шістдесят дві) грн. 40 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –07.12.2011 р.