Рішення № 19911678, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/27706.12.11 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И №18/277 06.12.2011 р.

За позовом:Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву;

до:Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»;

про:стягнення 382920,66 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність №18 від 26.04.2011 р.;

Від відповідача:не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 р. порушено провадження у справі №18/277, справа призначена слуханням на 01.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 р. слухання справи №18/277 було відкладене до 15.11.2011 р.

У справі, на підставі статті 77 ГПК України, була оголошена перерва з 15.11.2011 р. до 06.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 354697,88 грн. (346478,37 грн. + 8219,51 грн. інфляційних втрат), 17828,43 грн. пені та 10394,35 грн. штрафу; судові витрати покласти на відповідача з мотивів, вказаних у позовній заяві.

28.10.2011 р. позивачем до господарського суду була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 391444,14 грн. (382869,93 грн. основного боргу + 8574,21 грн. інфляційних втрат), 20796,91 грн. пені та 11486,10 грн. штрафу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач Комунальне підприємство Київської міської ради «Київдорсервіс», повноважних представників у судові засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі позивач, орендодавець) та Комунальним підприємством Київської міської ради «Київдорсервіс»(далі відповідач, орендар) 18.12.2009р. було укладено договір № 4764 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 462,10 кв.м. (341,80 кв.м. на другому поверсі та 120,0 кв.м. на цокольному поверсі), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54, що знаходиться на балансі Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, з метою розміщення центрального пункту керування автоматизованої системи управління транспортом в місті Києві.

За актом приймання-передачі від 18.12.2009р., підписаним представниками балансоутримувача, орендодавця та орендаря, відповідачу було передане обумовлене договором приміщення.

Сторони визначили, що договір укладено строком на один рік, з 18.12.2009р. по 18.12.2010р. включно (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди червень 2009 р. 61868,25 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (грудень 2009 р.) встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць, згідно з п. 3.3 договору, визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.6 договору відповідач зобовязаний здійснювати оплату орендних платежів щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, таким чином: 50% орендної плати перераховується відповідачем до державного бюджету, 50% - балансоутримувачу.

21.06.2011 р. між сторонами був укладений договір №4764/02 про внесення змін до договору оренди від 18.12.2009 р. №4764, згідно з яким термін дії договору продовжений до 18.12.2011 р.

Пунктом 1.2. договору №4764/02 від 21.06.2011 р. визначено, що орендна плата на 2011 рік встановлюється згідно з додатком №3 до даного договору.

Додатком №3 до договору №4764/02 від 21.06.2011 р. між сторонами погоджений розрахунок орендної плати на 2011 рік.

На підставі акту приймання-передачі орендованого майна від 18.12.2009 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно нежитлове приміщення загальною площею 462,10 кв.м. (341,80 кв.м. на другому поверсі та 120,0 кв.м. на цокольному поверсі), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідач, в порушення умов договору та вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не сплатив в повному обсязі орендні платежі за період з вересня 2010 року до вересня 2010 року, і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 382869,93 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 382869,93 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, відповідно до законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі пунктів 3.7, 3.8 договору № 4764 від 18.12.2009р., підлягає стягненню пеня в сумі 20796,91 грн. та 11486,10 грн. штрафу, відповідно до наданого позивачем розрахунку, який відповідає матеріалам справи та умовах договору.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 391444,14 грн. (382869,93 грн. основного боргу + 8574,21 грн. інфляційних втрат).

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати по справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»(інд. 03151, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 56, код ЄДРПОУ 32955518) на користь Державного бюджету України (одержувач ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК в м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕДК 22080200, назва плата за оренду майна бюджетних установ) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 391444 (триста девяносто одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 14 коп., 20796 (двадцять тисяч сімсот девяносто шість) грн. 91 коп. пені та 11486 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 10 коп. штрафу. Видати наказ.

3.Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»(інд. 03151, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 56, код ЄДРПОУ 32955518) на користь Державного бюджету України 4237 (чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 27 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 13.12.2011 р.