Рішення № 19911076, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/34412.12.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Мостицький»Подільської районної у м. Києві ради

про стягнення 2488876, 59 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № До7/2011/04/22-33 від 22.04.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2. дов. № 1302 від 14.11.2011 р.

Обставини справи :

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою стягнення з Комунального підприємства «Мостицький»Подільської районної у м. Києві ради боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 1674570, 75 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 631333, 53 грн., 3 % річних в розмірі 182972, 31 грн. відповідно до договору № 220011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011р порушено провадження у справі №36/344 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.11.2011р.

В процесі провадження у справі представником позивача подана заява про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача - 1150 612, 91 грн. основний борг, 631333, 53 грн. інфляційні, 182972, 31 грн. 3% річних, а всього: 1964918, 75 грн. Суд прийняв до розгляду вищезазначену заяву позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011 р. розгляд даної справи відкладено на 05.12.2011 р. у звязку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду даної справи.

У судовому засіданні 05.12.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 12.12.2011р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача надав платіжне доручення № 853 від 23.11.2011 р., з якого вбачається Комунальне підприємство «Мостицький»Подільської районної у м. Києві ради сплатило Публічному акціонерному товариству «Київенерго»заборгованість відповідно до договору № 220011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р. в розмірі 50000, 00 грн.

У судовому засіданні 12.12.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі- постачальник) та Комунальним підприємством «Мостицький»Подільської районної у м. Києві ради (далі-абонент) укладено договір № 22011 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого енергопостачальна організація зобовязався поставляти теплову енергію абонент для потреб опалення та гарячого водопостачання, а абонент зобовязався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у вищезазначеному договорі.

Пунктом 2.1 договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, положенням про Держенергоспоживнагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами користування технічної експлуатаціїтепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п.2.2.1. договору постачальник зобовязався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеним в додатку № 1.

Згідно з п. 4.1. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2009 р.

Пунктом 4.3 договору сторони домовились, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до залічення строку його дії не буде не буде заявлено однією із сторін про його припинення.

Відповідно до п. 1 додатку № 2 до договору передбачено, що розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (далі КМДА) затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 р. № 643, за кожну відпущену гігакалорію без урахування ПДВ:

Згідно з п. 9 додатку № 2 до договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 17 числа отримує в МВРТ-3 за адресою: вул. Щекавицька, буд.37/48 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п. 10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про припинення дії договору № 22011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р., суд приходить до висновку, що зазначений договір неодноразово пролонговано.

Факт належного виконання позивачем своїх зобовязань щодо постачання теплової енергії відповідачу за вищезазначеним договором підтверджується обліковими картками та відомостями обліку теплової енергії за період з 01.10.2008 р. по 01.09.2011 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконує належним чином умови договору № 22011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р. щодо оплати за спожиту теплову енергію, у звязку з чим у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію за період з 01.10.2008 р. по 01.09.2011 р. в розмірі 1150 62, 91 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача відповідно до договору № 22011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р. заборгованість за використану теплову енергію за використану теплову енергію за період з 01.10.2008 р. до 01.09.2011 р. в розмірі 1150 062, 91 грн.., інфляційні нарахування за період з 01.11.2008 р. до 01.09.2011 р. в розмірі 631333, 53 грн.., 3 % річних за період з 01.11.2008 р. до 01.09.2011 р. в розмірі 182972, 31 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом, сплатив позивачу заборгованість за договором договору № 22011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р. в розмірі 50000,00 грн., суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. та про виникнення останнього з вини відповідача, у звязку з чим вважає за необхідне припинити провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення основного боргу в розмірі 50000, 00 грн. з покладанням судових витрат на відповідача.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 22011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 22011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2008 р. до 01.09.2011 р. в розмірі 1100062, 91 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, у звязку з простроченням відповідачем своїх грошових зобовязань відповідно до договору № 22011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р. щодо оплати за спожиту теплову енергію, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з 01.11.2008 р. до 01.09.2011 р. в розмірі 631333, 53 грн.., 3 % річних за період з 01.11.2008 р. до 01.09.2011 р. в розмірі 182972, 31 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 3% річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 01.11.2008 р. до 01.09.2011 р. в розмірі 631333, 53 грн.. та 3 % річних за період з 01.11.2008 р. до 01.09.2011 р. в розмірі 182972, 31 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 36/344 в частині стягнення основного боргу в розмірі 50000, 00 грн. припинити.

2. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Мостицький»Подільської районної у м. Києві ради (04108, м. Київ, провулок Квітневий, 4, код 35680397) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код 00131305) борг за спожиту теплову енергію в розмірі 1100062 (один мільйон сто тисяч шістдесят дві) грн. 91 коп., інфляційні нарахування в розмірі 631 333 (шістсот тридцять одна тисяча триста тридцять три) грн. 53 коп., 3% річних в розмірі 182 972 (сто вісімдесят дві тисяча девятсот сімдесят дві) грн. 31 коп., 24 888 (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 77 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю. Повне рішення складено: 13.12.2011 р.