Рішення № 19910959, 08.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/42108.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпек"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сервіс А-Плюс"

про стягнення 14 876,10 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1.- за довіреністю б/н від 01.12.11.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 08.12.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сервіс А-Плюс" про стягнення 14 876,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору суборенди №1-п від 01.01.11 р. (Договір). Внаслідок чого у Відповідача за квітень 2011 жовтень 2011 виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 14876,10 грн.

Ухвалою суду від 17.11.11 порушено провадження у справі №40/421 та призначено до розгляду на 08.12.11.

У судове засідання, призначене на 08.12.11, представник Позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

01.01.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпек" (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сервіс А-Плюс"(Суборендар) було укладено договір суборенди №1-п (Договір), відповідно до умов якого Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 83, кім. № 608, загальною площею 15,4 кв. м під офіс.

Відповідно до п.3.1 Договору передача в суборенду Майна здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу в суборенду.

Передача позивачем нерухомого майна в оренду відповідачу підтверджується Актом приймання передачі Майна до договору суборенди №1-п від 01.01.11 р.

Розділом 4, а саме: п.4.1 Договору встановлено, що договір суборенди діє з 01.01.11 р. до 31.03.11р.

01.04.11 р. між Сторонами було укладено угоду про продовження терміну дії договору.

Згідно з п.5.1 Договору за суборенду Майна визначеного п.1.1 Договору, Суборендар сплачує наступну суборендну плату: за січень 2011 р. 1386 грн без ПДВ (із розрахунку 90 грн, без ПДВ за 1 кв. м), за лютий 2011 р. 1386 грн без ПДВ (із розрахунку 90 грн, без ПДВ за 1 кв. м), за березень 2011 р. 2125,2 грн з ПДВ (із розрахунку 138 грн, в т.ч. ПДВ за 1 кв. м).

Угодою про продовження терміну дії договору від 01.04.11 Сторони домовились викласти п.5.1 Договору в наступній редакції: за суборенду Майна визначеного п.1.1 Договору, Суборендар сплачує суборендну плату за кожен місяць суборенди в розмірі 2125,2 грн з ПДВ (із розрахунку 138 грн, в т.ч. ПДВ за 1 кв. м).

Пунктом 5.2 Договору Суборендна плата включає в себе компенсацію витрат на комунальні та експлуатаційні послуги, що не обліковуються спеціальними засобами обліку (лічильниками), крім суборендної плати за січень та лютий 2011 р.

Суборендна плата, зазначена в п.5.1 Договору оплачується Суборендарем самостійно, щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендаря або в готівковому порядку не пізніше 20 числа поточного місяця (п.5.5 Договору).

Із змісту п. 7.1.6 Договору вбачається, що Субрендар зобовязується вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Позивач стверджує, що Відповідач не виконав належним чином своїх зобовязань щодо сплати орендної плати, передбачених договором суборенди №1-п від 01.01.11 р., внаслідок чого у нього виникла заборгованість за квітень 2011 р. жовтень 2011 р. у розмірі 14 876,10 грн.

Позивач листом (претензія) №01/10-1 від 01.10.11 р. звернувся до Відповідача, в якому попередив про наявність заборгованості по орендній платі, поставив вимогу сплатити її у повному обсязі.

Про те на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист та не виконав вимоги, поставлені у них.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпек" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сервіс А-Плюс"(04080 м. Київ, Подільський район, вул. Межигірська, б. 83, ідентифікаційний код 35017678) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпек" (01001, м. Київ, Печерський район, провул. Музейний, б.2, літ. В, ідентифікаційний код 37265397) суму заборгованості у розмірі 14 876 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 10 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 13.12.2011 р.