Рішення № 19910912, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/43405.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Джерела М»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво»

проcтягнення 3915,95 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № б/н від 12.10.2011 року;

від відповідача: Решетнікова А.Я. заст. директора згідно наказу № 2 від 03.01.2007 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела М»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво»про стягнення 3414,73 грн. основного боргу та 501,22 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 381 від 12 січня 2009 року не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 3414,73 грн.

Ухвалою від 07.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.11.2011 року.

В судовому засіданні 04.11.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 04.11.2011 року надали усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні 04.11.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 05.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.12.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 05.12.2011 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. Також, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та відхилено, оскільки відповідачем не надано належних доказів в його обґрунтування та крім того, закінчився двохмісячний строк розгляду спору, а клопотання про продовження строку сторонами не подано.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерела М»(далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво»(далі реалізатор, відповідач) був укладений договір № 381 (далі Договір), пунктом 1 якого сторони узгодили, що постачальник доставляє партію друкованої продукції, найменування та обсяг якої заздалегідь взаємопогоджується і передається реалізатору за накладними.

Відповідно до пункту 2 Договору переданий реалізатору товар залишається власністю постачальника до моменту його реалізації і приймається реалізатором на відповідальне збереження з правом продажу.

Згідно з пунктом 4 Договору реалізатор розраховується за проданий товар шляхом перерахування на рахунок постачальника відповідної суми по мірі реалізації товару 1 (один) раз на місяць і гарантує його якісне збереження до моменту реалізації, або повернення. Довідки про реалізацію товару надаються бухгалтерією з 5 по 10 число наступного за звітним місяця, довідки про оплату за проданий товар з 20 по 25 число за телефоном 289-53-52. Остаточний розрахунок, в разі необхідності, гарантується протягом 90 днів з правом повернення нереалізованого товару.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що засвідчується видатковими накладними № КК-ВН-000601 від 26 січня 2009 року на суму 754,69 грн., № ККР-ВН-000633 від 05 травня 2009 року на суму 945,67 грн., № ККР-ВН-000656 від 13 липня 2009 року на суму 133,00 грн., № ККР-ВН-000662 від 06 серпня 2009 року на суму 549,50 грн., № ККР-ВН-000688 від 19 жовтня 2009 року на суму 653,01 грн., № ККР-ВН-000695 від 19 листопада 2009 року на суму 399,00 грн., № ККР-ВН-000711 від 18 лютого 2010 року на суму 648,00 грн.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, у звязку з чим в останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 3414,73 грн.

29 вересня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 210, згідно якої просив відповідача погасити існуючу заборгованість, дана претензія була надіслана відповідачу 07.10.2011 року, на доказ чого надано фіскальний чек № 1824 та опис вкладення у цінний лист, однак відповідач залишив вимогу без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 3414,73 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3414,73 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 501,22 грн. інфляційних втрат за період з 25.04.2009 року по липень 2011 року.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дат поставок товару та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 479,87 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво»(місцезнаходження: 01004, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Червоноармійська, буд. 6, код ЄДРПОУ 21616627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела М»(місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 28, код ЄДРПОУ 25388672) 3 414 (три тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 73 коп. - основного боргу, 479 (чотириста сімдесят девять) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 101 (сто одну) грн. 44 коп. - державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

12.12.2011 року