Рішення № 19910856, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/41406.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Сатурн»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимир, ЛТД»

Простягнення 135 556, 83 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. дов.

Від відповідача не зявився, предст. ОСОБА_2. за дов. був присутн. в суд

засіданні

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимир, ЛТД»106 759, 29 грн. заборгованості по орендній платі, 7 979, 48 грн. пені, 20 818, 06 грн. індексу інфляції, а всього 135 556, 83 грн. заборгованості за договором оренди нежилих приміщень та майна від 01.01.2007р. за № 1.109ОУ07.

В судовому засіданні від 01.11.2011 р. представник Відповідача повідомив суд, що ним частково сплачено суму боргу в розмірі 30000, 00 грн.

01.11.2011р. за заявою представника позивача, судом було продовжено термін розгляду справи №4/414, в порядку передбаченому ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні від 22.11.2011р. представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 14142, 78 грн. заборгованості по орендній платі, 7 979, 48 грн. пені, 20 818, 06 грн. індексу інфляції, а всього 42940, 32 грн. заборгованості за договором оренди нежилих приміщень та майна від 01.01.2007р. за № 1.109ОУ07

Заява Позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 42940, 32 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач був присутнім в судових засіданнях, однак Ухвалу суду щодо надання письмового відзиву по суті заявлених позовних вимог не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Сатурн»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Володимир, ЛТД»був укладений договір оренди нежилих приміщень та майна за № 1.109ОУ07.

Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець передає Орендарю в тимчасове платне користування нежилі приміщення, які знаходяться на території підприємства Орендодавця за адресою: м. Київ, пр. 50-річчя Жовтня, 2-Б, наступною загальною площею:

1.Енергокорпус , І поверх 878, 3 кв. м.;

2.Корпус №4 403, 5 кв. м.;

3.Транспортний цех, гараж, І поверх 158, 0 кв. м.;

4.Ангар накриття 203, 0 кв. м.;

5.Прибудова до енергокорпусу 21, 5 кв. м.

Згідно п. 2.3.1. Договору, на час підписання цього Договору розмір орендної плати, включаючи ПДВ, становить: Енергокорпус , І поверх 25, 25 грн. за 1 кв. м.; Корпус №4 25, 25 грн. за 1 кв. м.; Транспортний цех, гараж, І поверх 17, 68 за 1 кв. м.; Ангар накриття 9, 60 за 1 кв. м.; Прибудова до енергокорпусу 5, 05 за 1 кв.м.

Відповідно до п. 2.3. Договору, орендна плата за передані для використання площі та майно (в т.ч. обладнання) нараховується з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі та оплачується незалежно від їх фактичного використання та результатів фінансово-господарської діяльності Орендаря до 15-го числа місяця, що слідує за поточним, згідно виставленого рахунку та акту виконаних робіт.

Згідно п. 3.2.1. Договору Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі на рахунок Орендодавця та відшкодовувати витрати Орендодавця на утримання та обслуговування орендованих приміщень.

Проте Орендар не виконує свої обов'язки, передбачені Договором та за період з січня 2007 року по 30 вересня 2011р. за ним рахується заборгованість по сплаті орендних платежів на суму 106759, 29 грн.

Однак під час судового розгляду справи в суді, Відповідачем було частково погашено заборгованість перед Позивачем, а відтак станом на 21.11.2011р. заборгованість Відповідача по сплаті орендних платежів складає суму 14142, 78 грн.

Згідно п. 6.2. Договору, невиконання або несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань, що передбачені даним Договором, тягне зобов'язання Орендаря сплатити на користь Орендодавця:

- пеню у розмірі 0,2% суми наявного боргу за кожний день прострочення платежу;

- збитки у відповідності до чинного законодавства України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів станом на 21.11.2011р. у розмірі 14142, 78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. 2.3. Договору, оплата за оренду здійснюється Відповідачем до 15 числа місяця, що слідує за поточним.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.3., Відповідач повинен був сплачувати орендну плату до 15 числа місяця, що слідує за поточним.

Проте відповідач свого обовязку зі спати орендних платежів належним чином не виконав у звязку із чим заборгованість відповідача по орендній платі станом на 21.11.2011р. становить 14 142, 78 грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 14 142, 78грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 6.2. Договору, невиконання або несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань, що передбачені даним Договором, тягне зобов'язання Орендаря сплатити на користь Орендодавця, зокрема, пеню у розмірі 0,2% суми наявного боргу за кожний день прострочення

Однак, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, розмір пені відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується складає 7979, 48 грн.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 7 979, 48 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, Позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення від простроченої суми.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 20 818, 06 грн. індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимир, ЛТД»(вул. Борщагівська, 189, м. Київ, 03058; ідентифікаційний код: 22904334) на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Сатурн»(пр-т. Леся Курбаса, 2-б, м. Київ, 03148; ідентифікаційний код: 14308747) 14142 (чотирнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 78 коп. заборгованості по орендній платі, 7979 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 48 коп. пені, 20 818 (двадцять тисяч вісімсот вісімнадцять вісім) грн. 06 коп. індексу інфляції, 1 355 (одна тисяча триста пятдесят пять) грн. 83 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 09.12.2011р.