Рішення № 19910832, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/49006.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»

До Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

Провідшкодування шкоди в порядку регресу 50 502, 20 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. дов.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 50 502, 20 грн.

В судовому засіданні від 10.11.2011р. представник позивача подав клопотання про заміну неналежного відповідача належним, оскільки в позовній заяві не вірно зазначено ідентифікаційний код Відповідача.

Суд зазначає, що в позовній заяві помилково зазначено лише ідентифікаційний код Відповідача, тому належним Відповідачем по справі є Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»з ідентифікаційним кодом 19411125.

10.11.2011р. в судовому засіданні представником позивача надана довідка про включення Відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців України, з якої вбачається, що адреса Відповідача інша, ніж зазначена в позовній заяві, а саме: вул. Глибочицька, буд. 33-37, м. Київ, 04050.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 01.12.2011р., зобовязано Позивача направити на адресу позивача : вул. Глибочицька, буд. 33-37, м. Київ, 04050, позовну заяву та додані до неї документи.

01.12.2011р. представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес»та ОСОБА_3 було укладено Договір №006-1004970/016НТ добровільного страхування наземного транспорту, згідно умов якого Позивач прийняв під страховий захист транспортний засіб Volvo S40, державний номер НОМЕР_1.

25 лютого 2011 року зазначений автомобіль, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася в м. Києві на вул. Кіквідзе, 28-А отримав технічні пошкодження, що підтверджується Довідкою про механічні пошкодження від 25.02.2011р.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля марки Тойота, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2011р. у справі № 3-1514/11.

Відповідно до Постанови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та відповідно до ст. 124 КпАП України притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку №4353 від 10.03.2011р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Volvo S40, державний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП складає 67 606, 14 грн.

Позивач, керуючись умовами Договору страхування, на підставі Страхового акту №29196/1 від 22.03.2011р. здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 66 755, 85 грн. Зазначена виплата підтверджується платіжним дорученням № 3147 від 04.04.2011р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. на момент вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Європейський страховий альянс».

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до якої до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999 Цивільного Кодексу України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів», розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно змісту позовної заяви та Звіту про визначення вартості матеріального збитку №4353 від 10.03.2011р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Volvo S40, державний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП складає 67 606, 14 грн.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7304083 від 17.09.2010р., укладеного між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»ліміт відповідальності Відповідача за шкоду заподіяну майну передбачено в розмірі 50000 грн., розмір франшизи встановлений в сумі 0, 00 (нуль) грн.

Згідно ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку (ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком (Відповідач) регресної вимоги про виплату та додатків до неї, визначених у ст.35 Закону.

Суду надано докази, що Позивач 24.05.2011р. звернувся до Відповідача з письмовою заявою № 01/01-11 про виплату у порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 66755, 85 грн., в якій було викладено вимогу про сплату страхового відшкодування та додані документи, які необхідні для прийняття рішення про виплату відшкодування.

16.06.2011р. на адресу Відповідача були направлені додаткові документи по страховому відшкодуванню. 27.07.2011р. Позивач направив Відповідачу Лист №96/01-11 з додатковими документами та письмовою відповіддю на запити Відповідача №3116/13 від 07.07.2011р. та №336/13 від 26.07.2011р. щодо надання додаткових документів.

Останні документи, необхідні Відповідачу для задоволення вимог Позивача, були отриманні ним 02.08.2011р., що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення №04128 0222212 9.

Однак, вищевказані вимоги Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Відповідачем виконані не були, страхове відшкодування в порядку регресу Позивачу не виплачено.

Таким чином, з Відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, в зв'язку зі страховим випадком, який мав місце 25.02.2011р. в розмірі 50000, 00 грн., з урахуванням того, що відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7304083 від 17.09.2010р ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну складає 50000, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що Позивач правомірно звернувся до Відповідача з регресною вимогою про сплату страхового відшкодування.

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 82, 20 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 420,00 грн. не задовольняється судом оскільки, відповідно до ст.547 ЦК України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Сторони не надали доказів укладення угоди про неустойку у письмової формі, відповідно до ст.547 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 50 000, 00 грн., 3% річних у сумі 82,20грн. В задоволенні вимоги про стягнення 420,00 грн. пені, суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Позивача та Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(вул. Басейна, 7-В, м. Київ, 01004; код ЄДРПОУ 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(вул. Білоруська, 3, м. Київ, 04050; код ЄДРПОУ 20344871) страхове відшкодування в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн., 82 (вісімдесят дві) грн. 20 коп. 3% річних, 500 (пятсот) грн. 82 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення пені відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 09.12.2011р.