Рішення № 19910712, 01.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/32901.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрансгруп”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Респект ЛТД”

Про стягнення 6379, 03 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю № 04-05/13 від 04.01.11.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрансгруп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Респект ЛТД” про стягнення 6379, 03 грн. з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди № 369 від 01.04.11., а саме: основний борг 5301,32 грн., пеня 282, 51 грн.; штраф 795,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання перед позивачем по сплаті орендної та комунальної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Респект ЛТД” виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.11. порушено провадження у справі № 30/329, розгляд справи було призначено на 15.11.11. о 12-10.

Представник відповідача в судове засідання 15.11.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.11. про порушення провадження у справі № 30/328 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.11. розгляд справи № 30/329 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 01.12.11. о 12-10.

Представником позивача в судовому засіданні 01.12.11. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтертрансгруп” просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5301,32 грн. основного боргу, 322,14 грн. пені, 795,20 грн. штрафу.

В судовому засіданні 01.12.11. позивач підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 01.12.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.11. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 962155 від 16.11.11.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/329.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтертрансгруп” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Респект ЛТД” (Орендар) укладено Договір оренди № 369 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.п. 1.1, 1.2, 1.3) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 9, загальною площею 18,5 кв. м, та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Згідно п. 2.1 Договору передбачено, що розмір місячної орендної плати складає в місяць 1 406,00грн. з ПДВ. Вартість комунальних платежів та відшкодування інших експлуатаційних витрат не входить до суми орендної плати.

У відповідності до п. 2.2 Договору встановлено, що орендні платежі сплачуються Орендарем до 10 числа поточного місяця.

Пунктом 2.6 Договору, сторонами погоджено, що орендні та інші платежі сплачуються Орендарем за період з моменту набуття чинності Договору згідно п. 9.1. Договору по дату підписання акту приймання-передачі майна з оренди.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору, Орендар зобовязався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні та інші платежі, відповідно до умов даного Договору.

Згідно п. 9.1 Договору сторони погодили строк дії даного Договору з моменту передачі майна, згідно акту приймання-передачі до 31.03.12.

На виконання умов Договору, 01.04.11. між сторонами було підписано акт прийому-передачі спірного майна в оренду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором в частині внесення орендних та комунальних платежів, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Респект ЛТД” перед позивачем за період з травня по липень 2011 р. становить 5301,32 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом-претензією № 15-04/373 від 21.07.11. та листом № 15-04/451 від 26.09.11. з вимогою погашення заборгованості за Договором.

Але відповідач вказаної вище суми боргу не погасив.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обовязку по перерахуванню на користь позивача орендної та комунальної плати за період з травня по липень 2011 р. в повному обсязі не виконав, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний вище період становить 5301,32 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5301, 32 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 8.3 Договору просить суд стягнути з відповідача на користь позивачаштраф в розмірі 795,20 грн.

Відповідно до п. 8.3 Договору, сторонами погоджено, що у випадку прострочення по сплаті орендної плати та інших платежів згідно цього Договору понад 1 місяць, Орендар додатково виплачує Орендодавцю штраф у розмірі 15 % від суми заборгованості.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 795,20 грн. штрафу.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 322,14 грн., суд відмовляє в задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій унормований ст. 231 цього ж Кодексу. За приписами пункту 6 наведеної норми, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у звязку з чим позовна вимога у даній справі щодо стягнення з відповідача 3889,50 грн. пені суперечить приписам наведених норм.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 12.07.07. № 13/710-06.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрансгруп” підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрансгруп” задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Респект ЛТД” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 11, код ЄДРПОУ 36925162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрансгруп” (03049, м. Київ, вул. Фурманова, 1/7, код ЄДРПОУ 33260662) 5301 (пять тисяч триста одна) грн. 32 коп. основного боргу, 795 (сімсот девяносто пять) грн. 20 коп. - штрафу, 92 (девяносто дві) грн. 03 коп. державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 08.12.11.