Рішення № 19910598, 30.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/30330.11.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»в особі Трипільської

ТЕС»

До Державного підприємства "Вугілля України"

третя особа: Державне підприємство "Ровенькиантрацит"

про стягнення 952,27 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. предст. за довір.;

від відповідача:ОСОБА_2. предст. за довір.;

від третьої особи: не зявились.

У судовому засіданні 30.11.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго»в особі Трипільської ТЕС»до Державного підприємства «Вугілля України», третя особа: Державне підприємство «Ровенькиантрацит», та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 порушено провадження у справі №35/303, розгляд справи призначено на 24.10.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2011 №35/303 розгляд справи відкладений на 14.11.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2011 335/303, розгляд справи відкладений на 30.11.2011.

23.11.2011 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів документів та відзив на позов.

В судовому засіданні представник позивача надав суду до огляду оригінали документів.

В судовому засіданні представники сторін подали суду додаткові документи.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача розгляд даного клопотання поклав на розсуд суду.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін з приводу заявленого клопотання суд відхилив останнє як безпідставне та необґрунтоване.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго" (далі позивач, покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (далі відповідач, постачальник) було укладено договір поставки вугілля №01-10/1-ЕН (надалі Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісним характеристиками,приведеними у договорі, а покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором, та за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору.

Зі змісті п. 3.1.2 Договору вбачається, що постачальник зобовязаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

Відповідно до частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У листопаді 2010 року за залізничною накладною №52601975 у вагоні №65709040 був відправлений вантаж вугілля камяне. Вантажовідправником вантажу є Державне управління «Ровенькиантрацит»- третя особа, одержувачем позивач, постачальниквідповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, на залізничній станції Трипілля-Дніпровське працівниками станції було здійснено огляд вагону №65709040. Під час огляду виявлено несправність даного вагону. Причина несправності технічно несправний вагон, при навантажувально-розвантажувальних роботах втрата вантажу мала місце, відправник дату несправності бачити міг. Зазначені обставини зафіксовані в акті про технічних стан вагона (контейнера) від 18.11.2010 року, належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Крім того, у необхідних випадках можуть складатися акти про технічний стан вагона або контейнера, акти розкриття вагона або контейнера для митного, прикордонного та інших видів контролю, акти про пошкодження вагона або контейнера та інші акти у випадках, передбачених правилами перевезення, що застосовуються до даного виду вантажу.

Телеграмою №13-159 18.11.2010 року позивач повідомив вантажовідправника про виклик уповноважених представників для спільного приймання.

Під час контрольного зважування в присутності комісії було підтверджено нестачу вантажу в кількості 35,300т., що засвідчено Актом від 19.11.2010.

За час очікування представників вантажовідправника та вивантаження зазначеного вагону Трипільська ТЕС ВАТ «Центренерго»вимушена була нести додаткові витрати пов»язані з користуванням вагону та маневровими роботами, що підтверджується відомістю №20111089 від 20.11.2010 року про надання послуг за подачу, забирання і користування вагонами в розмірі 707,82 грн., нарахованих Відкритим акціонерним товариством “Київ-Дніпровське МППЗТ”, яка долучена до матеріалів справи.

П. 3.1.2 Договору сторони обумовили, що постачальник зобовязаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.

Судом встановлено, що прогнилість кузова вагона, свідчить про завантаження вугілля у технічно-несправний вагон.

Такий опис стану вагону свідчить про явно видимі технічні несправності, які було виявлено візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.

Проте, постачальник від завантаження технічно не придатного вагону до перевезення не відмовився.

Додаткових заходів, щодо усунення та ущільнення технічних непридатностей вагону вантажовідправник також не вжив.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Згідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обовязок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобовязання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обовязковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобовязання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний звязок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовязань (виключає його відповідальність).

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач в порушення п. 3.1.2. Договору, не забезпечив поставку вугілля в справних вагонах, у звязку з чим, позивач поніс додаткові витрати, господарський суд прийшов до висновку, що позивач дотримуючись вимог вищевказаних статей, довів наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Вугілля України”(01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі Трипільської ТЕС (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 952,27 (дев»ятсот п»ятдесят дві гривні 27 коп.) - збитків, 102,00 (сто дві гривні 00 коп.) - державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 05.12.2011