Рішення № 19910361, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/6606.12.11 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В..

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування». м. Запоріжжя

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»

про стягнення 8 026,20 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1. - адвокат

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА «Страхування» в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування ( в порядку регресу) в розмірі 7091,65 грн. заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пені в сумі 783,00 грн. та трьох процентів річних в сумі 151,55 грн.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття у судове засідання позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

·платіжним дорученням № 5244 від 09.11.11р. сума страхового від шкодування в розмірі 7091,65 грн. перерахована на адресу позивача;

·підстав для стягнення пені не існує, оскільки відповідно до пункту 37.2 ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»право на нарахування пені виникає у особи, яка має право на отримання страхового відшкодування;

·проти задоволення позову щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 151,545 грн. за прострочення грошового зобовязання не заперечує.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги письмові доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 05.11.09.р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА «Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», далі Страховик, та ОСОБА_2, далі Страхувальник, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 4478-а/093П, далі Договір, обєктом страхування якого є автомобіль марки Мitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок дорожньої транспортної пригоди.

20 травня 2010 року о 09 год. 20 хвил. по вул. Тюленина у місті Запоріжжя сталася дорожньо транспортна пригода, далі ДПП, у часниками якої стали, зокрема:

Ш автомобіль марки Мitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2;

Ш автомобіль марки Gelle WR 7151F, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП ОСОБА_3, за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.08.10р. у справі №3-1932/2010.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована відповідачем згідно полісу ВЕ/3583449. З урахуванням відновлювального ремонту, висновку експертного авто товарознавчого дослідження, фактичні витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу склали 9237,10 грн., за вирахуванням франшизи, які згідно страхового акту були перераховані платіжним дорученням №4620 від 03.06.10р потерпілому в ДТП.

Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 7091,65, із котрих 7601,65 грн. вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику пошкодженого автомобіля, за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн.,яка встановлена полісом цивільно-правової відповідальності.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст.ст. 16 Закону України " Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Докази у справі підтверджують те, що відповідач згідно платіжного доручення № 5244 від 09.11.11р. перерахував на адресу позивача суму страхового відшкодування в розмірі 7091,65 грн. , однак після звернення кредитора з позовом. За такими обставинами провадження у справі щодо стягнення з нього суми 7091,65 грн. підлягає припиненню за ознаками пункту 1-1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 783,00 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за період з 01.12.10р. по 17.08.11р., слід відмовити на тих підставах, що відповідно до вимог пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що право на нарахування пені виникає у особи, яка має право на отримання страхового відшкодування. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, та яка його отримала, є потерпілий - ОСОБА_2. Таким чином позивач не є особою, яка має право на отримання страхового відшкодування. Законодавством не передбачено право особи, яка має право регресної вимоги на нарахування пені на суму регресної вимоги ( постанова Вищого господарського суду України у справі від 02.08.10р. за 25/30).

Крім того, слід зазначити, наданий позивачем розрахунок пені (260 днів) не відповідає вимога частини 6 статті 232 ГПК України, оскільки її нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних узгоджується з приписами вказаної статті. Судом прийнято до уваги, що інфляційні та три процента річних за прострочення грошового зобовязання є іншими засобами за хисту порушеного права, які не можливо ототожнювати з неустойкою.

Оскільки мало місце прострочення грошового зобовязання позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 151,55 грн. за період з 03.12.10р. по 17.08.11р., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь, оскільки в розумінні вимог статті 55 ГК України філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності не є субєктами господарювання, за винятком повноважень зазначених в їх статутах та положеннях тощо. Тому по даній справі стягнення здійснюється на користь юридичної особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування».

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами ст. 44, частини пятої ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.12.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 12 Закону України " Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 979, 1166, 1178, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 180, 181, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, п.1-1 ст. 80, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування» в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»щодо стягнення суми страхового відшкодування ( в порядку регресу) в розмірі 7091,65 грн. припинити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243, на користь:

- Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування»69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-В, р/р 26502011332557 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 26183400, три процента річних в сумі 151,55 грн., витрати по державному миту в сумі 92,00 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 212,98 грн.., видавши наказ.

3. У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА «Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»щодо стягнення пені в сумі 783,00 грн. - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 12.12.11р.