Рішення № 19910352, 01.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/36201.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будфорс”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Покрівельна компанія “Еверест”

Про стягнення 367 535,47 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю

від відповідача: не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.12.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 367535,47 грн. за поставлений товар, а також відшкодування судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати за поставлений товар відповідно до норм чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2011 було порушено провадження у справі № 47/362, розгляд справи було призначено на 25.10.2011.

Розгляд справи неодноразово відкладався у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача, з метою виконання відповідачем вимог ухвали суду від 05.10.2011 щодо надання документів, а також повідомлення його про розгляд справи за належною адресою його місцезнаходження.

Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2011 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач своїх представників в судове засідання 25.10.2011 та 01.12.2011 не направив, вимоги ухвали суду від 05.10.2011 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який надано суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з видатковими накладними № 10 від 03.06.08 р. на суму 407357,52 грн., № 14 від 27.06.08. на суму 1075468,10 грн., № 15 від 16.07.08 р. 977230,06 грн., № 16 від 23.07.08 р. на суму 65778,84 грн., № 19 від 29.08.08 р. на суму 11444,16 грн., № 20 від 08.09.08 р. 15318,96 грн., № 24 від 06.10.08 р. на суму 59679,79 грн., № 46 від 11.11.08 р. на суму 55297,68 грн., № 18 від 27.08.09 на суму 138693,48 грн. (надалі видаткові накладні), які підписані представниками сторін та містять відтиски печатки позивача та печатки відповідача (оригінали яких досліджені судом у судовому засіданні та належним чином засвідчені позивачем копії яких містяться в матеріалах справи), протягом червня 2008 серпня 2009 року ТОВ “Будфорс” (позивач) поставило, а ТОВ “Покрівельна компанія “Еверест” (відповідач) прийняло товар за зазначеними накладними на загальну суму 2806358,59 грн.

Відповідно до довіреностей сурової звітності, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, отримання товару за вищенаведеними накладними загалом на суму 2806358,59 грн. здійснювалось уповноваженими відповідачем особами.

Згідно належним чином засвідчених копій банківських виписок по особовому рахунку позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару, а саме здійснено оплату в сумі 2438823,12 грн.

Як зазначав позивач у позовній заяві, відповідач здійснив лише часткові розрахунки за поставлений товар згідно вищенаведених накладних, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Будфорс” в розмірі 367535,47 грн.

14.05.2011 позивач направив відповідачу претензію б/н від 14.05.2011, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 3479 від 14.05.2011 та яка отримана відповідачем 07.06.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу, в якій позивач просив відповідача погасити суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 367435,47 грн.

Як зазначав позивач у позові, на момент подачі позовної заяви до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 367535,47 грн. не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в наведеній сумі, у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення коштів в сумі 367535,47 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки, оскільки позивач, як постачальник, поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних № 10 від 03.06.08 р., № 14 від 27.06.08., № 15 від 16.07.08 р., № 16 від 23.07.08 р., № 19 від 29.08.08 р., № 20 від 08.09.08 р., № 24 від 06.10.08 р., № 46 від 11.11.08 р., № 18 від 27.08.09 на загальну суму 2806358,59 грн., а відповідачем було прийнято товар, обумовлений у відповідних накладних, загалом на суму 2806358,59 грн. Але відповідачем всупереч ст. 526, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України не було здійснено у повному обсязі оплату отриманого товару, оскільки відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого у нього перед позивачем наявний непогашений борг в сумі 367535,47 грн.

Також судом встановлено, що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно видаткових накладних, обов'язок негайного виконання відповідачем зобовязання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обовязок по сплаті заборгованості в сумі 367535,47 грн. в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, тобто у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. А враховуючи те,що відповідачем 07.06.2011 отримано претензію позивача б/н від 14.05.2011 про сплату 367535,47 грн. боргу, таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобовязаний був оплатити позивачу 367535,47 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто до 14.06.2011 включно, чого ним здійснено не було, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений, товар згідно вищенаведених видаткових накладних існує непогашена заборгованість на суму 367535,47 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, але не оплачений у повному обсязі відповідачем товар - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в сумі 367535,47 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Покрівельна компанія “Еверест” (код ЄДРПОУ 31758870, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будфорс” (код ЄДРПОУ 34820747, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А , оф. 5) 367535 (триста шістдесят сім пятсот тридцять пять) грн. 47 коп., 3 675 (три тисячі шістсот сімдесят пять) грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 08.12.2011 р.