Рішення № 19910347, 01.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/15701.12.11 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Громмет», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг», м. Київ

про стягнення 22292,60 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Заінчуковський Д.М. – юрисконсульт

від відповідача: Ігнатенко О.О. –не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Громмет»звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг»про стягнення з останньої основного боргу в сумі 20050 грн., трьох процентів річних в сумі 242,60 грн. згідно Договору генерального підряду № 26/04 від 26.04.11р., далі Договір.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на виконання пункту 1.1 укладеного між сторонами Договору підряду 26/04 від 26.04.11р., позивач, як Виконавець, за дорученням відповідача, як Замовник, прийняв на себе зобов’язання виконати роботи по монтажу металоконструкцій згідно специфікацій. Вартість робіт визначена сторонами у пункті 2.2 Договору і дорівнює 123 414,00 грн. за вертежами Замовника. Строк виконання робіт встановлено у пункті 3.1 Договору і складає 15 днів з моменту отримання передплати. Факт виконання робіт підтверджується актом здачі-прийняття від 30.06.11р. за № ОУ –0000002, підписаного сторонами без зауважень та пропозицій. Оплата робіт повинна бути здійснена відповідачем відповідно до вимог пункту 4.1 Договору у вигляді авансування в розмірі 50% від вартості виконаних робіт, та внесення залишку суми після підписання сторонами акту виконаних робіт, який не повинен перевищувати 5-ти днів з дня підписання акту.

Відповідач обсяг робіт сплатив частково, що підтверджується виписками банківської установи долучених до матеріалів справи, у зв’язку з чим за ним за період з 06.07.11р. по 05.10.11р. утворився основний борг в сумі 20050 грн., який він і намагається стягнути. Оскільки мало місце прострочення грошового зобов’язання позивач з посиланням на приписи статті 625 ЦК Украйни наполягає на стягненні з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 242,60 грн. за період з 06.10.11р. по 26.10.11р.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.

Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено факт не виконання відповідачем зобов’язань за Договором. Відповідач таких доказів суду не надав.

Таким чином, зобов’язання не припинилося виконанням проведеним належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 20050 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних узгоджується з приписами вказаної статті. Судом прийнято до уваги, що інфляційні та три процента річних за прострочення грошового зобов’язання є іншими засобами за хисту порушеного права, які не можливо ототожнювати з неустойкою.

Тому посиланням позивача на приписи ст. 625 ЦК Украйни також обґрунтовані у зв’язку з чим з відповідача слід стягнути на користь позивача трьох процентів річних в сумі 242,60 грн. за період з 06.10.11р. по 26.10.11р. за прострочення грошового зобов’язання.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються відповідача у справі згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 01.12.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 638, 639, 837, 844 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Громмет»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг», 03134, м. Київ, проспект Корольова, 2-А, кв. 67, код ЄДРПОУ 37226384, р/р 26002060718187 в філії КБ «Приватбанк», Київське РУ Вишневське відділення, МФО 321842, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Громмет», 04123, м. Київ, вул.. Западинська, 5-А, кв. 98, код ЄДРПОУ 36218587, р/р 26007001027636 в Виноградарському відділенні ПАТ «КБ «Хрещатик», МФО 321842, основний борг в сумі 20050 ,00 грн., три процента річних в сумі 242,60 грн., витрати по державному миту в сумі 223,00 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 06.12.11р.