Рішення № 19910271, 29.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/31229.11.11 За позовом Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” До Державного геофізичного підприємства “Укргеофізика”

про стягнення 43 501 грн. 50 коп.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 1801 від 23.06.11.

Від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю № 14/73 від 22.11.11.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” до Державного геофізичного підприємства “Укргеофізика” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 43.501 грн. 50 коп. за договором № 29/10 від 07.09.10.124.838 грн. 72 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов зазначеного вище Договору не виконав свої зобовязання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.11. порушено провадження у справі № 30/312, розгляд справи було призначено на 08.11.11. о 12-20.

Представник відповідача в призначене судове засідання не зявився, вимог ухвали про порушення провадження у даній справі від 13.10.11. не виконав, але через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з тим, що його повноважний представник знаходиться в іншому судовому процесі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.11. розгляд справи № 30/312 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 29.11.11. о 11-20.

В судовому засіданні 29.11.11. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.11.11. в усній формі визнав позов Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” в повному обсязі.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/312.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.10. між Кримським республіканського підприємством “Протизсувне управління” (Управління) та Державним геофізичним підприємством “Укргеофізика” (Користувач) укладено Договір № 29/10 експлуатації берегоукріплювальних, противозсувних та пляжних споруд (далі Договір № 29/10).

На підставі п.1.3 Договору № 29/10, між сторонами було укладено Договір № 29/10-Н на надання технічного нагляду за станом майна, переданого в експлуатацію відповідачу, та Договір № 29/10-В на надання послуг по підводному обстеженню берегоукріплювальних споруд.

Передані в користування берегоукріплювальні споруди ДГП «Укргеофізика»побудовані на замовлення Кримського протизсувного управління і введені в експлуатацію у 1990 році, та знаходяться на балансі Кримського республіканського протизсувного управління на праві господарського відання.

У відповідності до п. 3.1 Договору № 29/10, Користувач згідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим № 68 від 11.03.97. перераховує плату за експлуатацію переданого в користування майна у розмірах коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, які знаходяться на балансі протизсувного Управління.

Згідно п. 3.4 Договору № 29/10, перерахування коштів на розрахунковий рахунок Управління Користувач здійснює самостійно на підставі рахунку на поточний рік щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Позивач вказує на те, що за розрахунком коштів на 2010 рік (за 24 дні 3-го кварталу та за 4-й квартал) згідно Додатку до Договору № 29/10 підлягала сплаті відповідачем загальна сума у розмірі 19 040,91 грн. без урахування ПДВ (з урахуванням ПДВ - 22 849,09 грн.).

Але як зазначає позивач та не спростовує відповідач, Державне геофізичне підприємство “Укргеофізика” жодного разу не сплатив кошти за 2010 рік, в зв'язку з чим позивач направив відповідачу одночасно: претензію № 266 від 28.01.11. щодо невиконання відповідачем умов Договору № 29/10 з актами звірки взаєморозрахунків за 2010 рік та розрахунок коштів на 2011 рік за № 284 від 31.01.11. з рахунком на сплату за експлуатацію берегоукріплювальних споруд за 1-й квартал 2011 року. Вказані вище документи відповідач отримав 03.02.11., що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідач повернув на адресу позивача підписаний ним розрахунок коштів на 2011 рік, згідно якого до сплати підлягала щоквартально сума у розмірі 17210,34 грн. без урахування ПДВ ( з урахуванням ПДВ - 20652,41 грн.).

В травні 2011 року позивач направив відповідачу рахунок № 29/10 від 20.05.11. на сплату коштів за 2-й квартал 2011 року на суму 20652,41 грн., з урахуванням ПДВ, які відповідач сплатив в повному обсязі 14.06.11., але не погасив заборгованість за 24 дні 3-го кварталу та за 4-й квартал 2010 року та за 1-й квартал 2011 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з перерахування коштів на рахунок позивача у розмірах і на умовах, визначених розділом 3 Договору № 29/10, у Державного геофізичного підприємства “Укргеофізика” виникла заборгованість за 2010 рік (24 дні 3-го кварталу та 4-й квартал) і за 1-й квартал 2011 року у розмірі 43 501,50 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, свого обовязку по сплаті наданих позивачем послуг не виконав, в звязку з чим у Державного геофізичного підприємства “Укргеофізика” виникла заборгованість перед Кримським республіканським підприємством “Протизсувне управління” в сумі 43501,50 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного геофізичного підприємства “Укргеофізика” (03057, м. Київ, вул. Софії Перовської, 10, код ЄДРПОУ 01432761) на користь Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 81, код ЄДРПОУ 03348324) 43501 (сорок три тисячі пятсот одна) грн. 50 коп. - заборгованості, 435 (чотириста тридцять пять) грн. 01 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 06.12.11.