Рішення № 19910266, 30.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/43130.11.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

доПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-

Авто»

про стягнення 2 098,42 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»про стягнення 2 098,42 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.10.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.11 р. розгляд справи відкладено на 30.11.11 р.

В судове засідання представники сторін не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 30.11.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.07 р. між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (надалі позивач) та Усатим Павлом Григоровичем було укладено договір добровільного страхування ризиків, повязаних із експлуатацією наземного транспортного засобу № 5531.

Предметом страхування за даним договором виступають майнові інтереси страхувальника (ОСОБА_1), повязані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом Ford Focus C-Max, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та додатковим обладнанням, встановленим на ньому.

06.05.08 р. на вул. Кіквідзе в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який перебував під керуванням ОСОБА_2 та Ford Focus C-Max, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 та перебував під керуванням власника, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 06.05.08 р. № 1905.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п.п. 11.4, 12.3. Правил дорожнього руху України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 3-3-7723/2008 року від 18.01.10 р. Видиборця визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17, 00 грн.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль Ford Focus C-Max, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власнику вказаного автомобіля була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до рахунку № 0145 від 04.07.08 р. становить 2081,94 грн.

За страховим випадком ДТП, що сталась 08.05.08 р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 4407 від 12.08.08 р. по договору добровільного страхування наземного транспорту № 5531 від 24.12.08 р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 2081,94 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 10880 від 14.08.10р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/3172329.

Договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/3172329) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25500,00 грн., франшиза - 510 грн.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»є особою, яка, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" зобовязана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/3172329), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 5531 від 24.12.07 р. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Згідно статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

24.06.11 р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 1864/0/17-10 про сплату страхового відшкодування у розмірі 2081,94 грн., проте доказів сплати відповідачем даної суми суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня».

Відповідно до розрахунку позивача, який не спростовано у встановленому порядку відповідачем, розмір нарахованої пені за період з 29.07.11 р. по 15.08.11 р. становить 16,48 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 1571,94 грн. страхового відшкодування (сума виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням 510,00 грн. франшизи) та 16,48 обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4-3, 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01001, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 15/2; код ЄДРПОУ 16467237) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11; код ЄДРПОУ 31241449) 1 571 (одну тисячу пятсот сімдесят одну) грн. 94 коп. страхового відшкодування, 16 (шістнадцять) грн. 48 коп. пені, 76 (сімдесят шість) грн. 41 коп. державного мита, 176 (сто сімдесят шість) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.12.2011