Рішення № 19910003, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/477

07.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАУБЕХА»

до Товариства обмеженою відповідальністю «Вінсо-Вікна»

про стягнення 30 850 грн. 00 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники

Позивача:

не з’явився

Відповідача:

не з’явився

У судовому засіданні 07.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАУБЕХА» до Товариства обмеженою відповідальністю «Вінсо-Вікна»про стягнення 30 850 грн. 00 коп. (27 352 грн. 59 коп. – основного боргу, 1 117 грн. 76 коп. –3 % річних та 2 379 грн. 65 коп. –інфляційних втрат).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 порушено провадження у справі № 61/477, розгляд справи призначено на 23.11.2011.

В судовому засіданні представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав письмові пояснення щодо розрахунків між сторонами.

Представник відповідача в судове засідання 23.11.2011 не з’явився, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2011 розгляд справи відкладено на 07.12.2011.

В судове засідання 07.12.2011 представники сторін не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань через канцелярію суду не подавали.

Сторони у відповідності до ст. 64 ГПК України належним чином були повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОФІР ЛТД»(правонаступником якого являється позивач - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінсо-Вікна»(надалі –відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 6.

Відповідно до умов якого, Постачальник зобов’язався поставляти та передавати у власність Покупця продукцію: фурнітуру, комплектуючі та інші супутні товари для виробництва метало-пластикових, дерев’яних вікон та дверей, іншу продукцію (Товар), а Покупець зобов’язався приймати та оплачувати товар на умовах, визначених цим Договором.

Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов’язків, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов даного договору, позивачем було здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 28 252 грн. 09 коп., що підтверджується накладними: № 1912 від 22.07.2009 на суму 6051 грн. 64 коп., № 2016 від 29.07.2011 на суму 385 грн. 00 коп., № 2970 від 25.09.2009 на суму 4680 грн. 76 коп., № 2678 від 08.09.2009 на суму 1 227 грн. 40 коп., № 2725 від 11.09.2009 на суму 3341 грн. 53 коп., № 3237 від 12.10.2009 на суму 7741 грн. 75 коп., № 3421 від 22.10.2009 на суму 1 950 грн. 70 коп., № 3976 від 26.11.2009 на суму 162 грн. 50 коп., № 3924 від 24.11.2009 на суму 629 грн. 76 коп., № 3852 від 18.11.2009 на суму 2081 грн. 05 коп., а відповідач прийняв товар, що підтверджується його підписом та печаткою.

Відповідно до умов п. 6.1 Договору відповідач взяв на себе зобов’язання здійснювати розрахунок за отриманий товар на протязі 14 днів з дня відвантаження товару.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач товар отримав, що підтверджується підписом уповноваженої особи та довіреностями на отримання (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи), але лише частково в сумі 899 грн. 50 коп. розрахувався з позивачем за отриманий товар, сума в розмірі 27 352 грн. 90 коп. залишилися несплаченою, що також підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків від 14.11.2011, тому позовні вимоги в розмірі 27 352 грн. 90 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 1117 грн. 76 коп. - 3 % річних та 2379 грн. 65 коп. –інфляційних втрат.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 3 % річних інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що вимоги в частині стягнення в цій частині обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсо-Вікна»(01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького/Михайла Коцюбинського, 66/2, приміщення н/п № 51 в літера «А»; код 33308473) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Феубеха»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 49, кв. 78; код 21450307) 27 352 (двадцять сім тисяч триста п’ятдесят дві) грн. 59 коп. –основного боргу, 1 117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 76 коп. – 3 % річних, 2 379 (дві тисячі триста сімдесят дев’ять) грн. 65 коп. –інфляційних втрат, 308 (триста вісім) грн. 50 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

А.М. Івченко

Дата підписання рішення 12.12.2011