Рішення № 19909058, 29.11.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2 -3158- 2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Лаптєва М. В.

при секретарі - Хміль О. М.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг «НДІВН» про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

          03 жовтня 2011 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 11 жовтня 2010 року по 23.05.2011 року він працював у Державному підприємстві «Науково-дослідний інститут високих напруг «НДІВН», на посаді юриста.

На день його звільнення з підприємства у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати виникла заборгованість по його заробітній платі в сумі 4607,53 грн. та компенсація за невикористану відпустку в сумі 494,92 грн.

          Позивач у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив суд їх задовольнити, навівши доводи аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача, ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та надала заперечення проти позову, в якому просила закрити провадження по справі на підставі підпункту 1 пункту 1 ст. 205 ЦПК України, зазначивши, що дійсно позивач з 11 жовтня 2010 року по 23.05.2011 року працював у Державному підприємстві «Науково-дослідний інститут високих напруг «НДІВН», на посаді юриста. Позивач заявляє вимоги про стягнення заборгованості з заробітної плати за період з 11.10.2010 року по 23.05.2011 року які виникли до порушення справи про банкрутство.

22 серпня 2011 року Господарським судом Донецької області порушено справу про банкрутство ДП «Науково –дослідний інститут високих напруг»та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів.

За приписом ст..1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредитор –юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтвердженні документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів. Конкурсні кредитори –кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначив, що 15 жовтня 2011 року в газеті «Голос України»№ 193 від 15.10.2011 року опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ДП «Науково –дослідний інститут високих напруг». Отже позивач є конкурсним кредитором по відношенню до відповідача.

Просили закрити провадження у справі оскільки даний позов повинен розглядатися Господарським судом Донецької області.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач працював на Державному підприємстві «Науково-дослідний інститут високих напруг «НДІВН», з 11 жовтня 2010 року по 23.05.2011 року на посаді юриста, що підтверджується наказам № 13 від 04.10.2010 року про прийняття на роботу (а.с. 9) та наказом № 59 від 23.05.2011 року про зупинення трудового договору (а.с. 10)

          Відповідно до довідки «Науково-дослідний інститут високих напруг «НДІВН»від 19 серпня 2011 року за № 03-266 заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає 4607,53 грн., компенсація за невикористану відпустку складає 494,92 грн. (а.с. 5)

          За таких обставин, суд вважає доведеними обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме, що відповідачем в порушення вимог ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не своєчасно та не в повному обсязі виплачено їй заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість.          

          Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата. Позивач був звільнена 23.05.2011 року, однак заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку йому виплачена не була.

Частиною 1 ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

В Ухвалі Верховного Суду України Судової палати у цивільних справах Верховного Суду, від 30.09.2009, "Про стягнення заборгованості за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди" зазначено з посиланням на Постанову Пленуму Верховного Суду України, від 24.12.1999, № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», «…що відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також заохочувальних та компенсаційних виплат. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Тобто компенсація за невикористану відпустку входить до структури заробітної плати»

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.12.1999, № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" визначено, що судам, розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст. 83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей (ст. 182-1 КЗпП), тільки в разі звільнення його з роботи. Якщо працівник з не залежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Таким чином, оскільки позивач звільнився з роботи, то підлягає стягненню на його користь компенсація за невикористану відпустку.

Таким чином, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що невиплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 494,92 грн. не підлягає стягненню на користь позивача, бо як зазначив Верховний Суд України «компенсація за невикористану відпустку входить до структури заробітної плати», що визначено ст. 2 Закону України "Про оплату праці", а згідно зі ст. 83 КЗпП підлягає стягненню при звільненні.

Відповідно до довідки «Науково-дослідний інститут високих напруг «НДІВН»від 19 серпня 2011 року за № 03-266 заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає 4607,53 грн., компенсація за невикористану відпустку складає 494,92 грн. Тобто станом на 23 травня 2011 року розрахунок з позивачем не проведений.

22 серпня 2011 року Господарським судом Донецької області порушено справу про банкрутство ДП «Науково –дослідний інститут високих напруг».

Відповідно до ч.6 ст.. 12 Закону України «Про банкрутство»- дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача про закриття провадження по справі.

Однак дія мораторію поширюється на частину позовних вимог позивача, а саме на його вимогу щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки заборгованості по заробітній платі. Тому в цій частині суд вважає за необхідне позивачу відмовити.

Позивач просить стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди.

          Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

          Позивачем не надано суду доказів наявності моральної шкоди. Не конкретизовано, які саме плани позивача були порушені внаслідок невиплати заробітної плати, не надано доказів, що ці плани порушені. Не надано доказів на підтвердження того, що позивач не сплатив своєчасно комунальні платежі або доказів, які свідчили б, що позивачу довелось позичати необхідні кошти.

          За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення компенсації моральної шкоди задоволенню не підлягають через необґрунтованість.           

Судом надана оцінка кожному доказу, щодо їх належності, допустимості та достовірності.

          Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

          Керуючись ст.ст. 60, 213, 214, 215, 217, 224-226 ЦПК України, ст. 115-117, 238 КЗпП України, ст.ст. 1,2 Закону України "Про оплату праці", ст.. 12 ЗУ «Про банкрутство»суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг «НДІВН» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника –задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг»п/р 26004187845001 № МФО 335548 в Краматорській філії ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 00130441, ІПН 001304405226 на користь ОСОБА_2, що мешкає за адресою: Донецька область, м. Слов‘янськ, вул. Г. Батюка 22, заборгованість по заробітній платі в розмірі 4607,53 грн. ( чотири тисячі шістсот сім грн. 53 коп. )          

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг»п/р 26004187845001 № МФО 335548 в Краматорській філії ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 00130441, ІПН 001304405226 на користь ОСОБА_2, що мешкає за адресою: Донецька область, м. Слов‘янськ, вул. Г. Батюка 22, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 494,92 грн.( чотириста дев’яносто чотири грн.. 92 коп. )

          Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг»п/р 26004187845001 № МФО 335548 в Краматорській філії ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 00130441, ІПН 001304405226, до державного бюджету м. Слов’янська, банк ГУДК у м. Слов’янську Донецькій області МФО 834016 на р/р 31210206700075 судовий збір у доход держави в сумі 188 грн. 20 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.          

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Слов‘янський міськрайонний суд Донецької області, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов‘янського

міськрайонного суду ОСОБА_3