Рішення № 19908898, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/48306.12.11

За позовом Приватного підприємства "Торгпродсервіс"

до Центра медичної реабілітації та санаторного лікування "Пуща водиця"

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача ОСОБА_1 дов. № 509/10 від 04.11.2011 р.,

ОСОБА_2 дов. № 43/11 від 05.12.2011 р.

від відповідача ОСОБА_3 дов. № 746 від 05.12.11

В судовому засіданні 06.12.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми основного боргу в розмірі 701149,43 грн. за договором купівлі-продажу № 65 від 02.04.2010 року.

14.11.11 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/483, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 06.12.2011 року.

06.12.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін.

06.12.2011 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи по справі витребувані судом.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечив та наполягав на відмові у його задоволенні.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2010 року між Приватним підприємством "Торгпродсервіс" (надалі позивач, продавець) та Центром медичної реабілітації та санаторного лікування "Пуща водиця"(надалі відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 65 від 02.04.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобовязується передати у власність покупця продукцію харчування, а покупець прийняти й оплатити його.

Розділом 7 Договору сторони передбачили порядок та строки здійснення розрахунків, відповідно до умов якого оплата товарів покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунку-фактури та видаткової накладної.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 701149,43 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними (належним чином засвідчені копії накладних долучені до матеріалів справи).

Проте, відповідачем було порушено умови Договору, зобовязання в частині своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару відповідачем виконані не були, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 701149,43 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензії № 1 від 23.05.2011 року, № 21/2 від 21.06.2011 року та № 21/08 від 01.08.2011 року з вимогами погашення наявної заборгованості. Проте зазначені претензії залишені відповідачем без належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом з вимогою стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, враховуючи викладене та зважаючи на те, що факт поставки позивачем товару відповідачу документально підтверджено, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 701149,43 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Центра медичної реабілітації та санаторного лікування "Пуща водиця"(04075, м. Київ, вул.. Гамарника, 60, код ЄДРПОУ 07770190) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Приватного підприємства "Торгпродсервіс" (04108, м. Київ, пров. Квітневий, 1-Б, кв. 37; 08290, Київська обл.., с. Гостомель, вул.. Леніна 141 к/2, код ЄДРПОУ 30757072) 701149 (сімсот одна тисяча сто сорок девять),43 грн. суми боргу, 14022 (чотирнадцять тисяч двадцять дві),99 судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 07.12.2011