Рішення № 19908873, 01.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/18001.12.11

За позовомПублічного акціонерного товариства Державне акціонерне товариство

"Чорноморнафтогаз"

До 1) Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання з іноземними інвестиціями “Укртрубоізол”

про стягнення заборгованості 928 534,73 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 11/47 від 01.07.2011р.)

Від відповідача 1) ОСОБА_2 (дов. № 2-3д від 14.12.2010р.)

2) не зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01 грудня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 928534, 73 грн. фактично понесених витрат на виконання зобов'язань за Договором на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей №УГВ-11498/11-09 від 26.10.2009р.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати наданих послуг, що виникли на підставі договірних відносин з надання позивачем відповідачеві послуг із зберігання трубної продукції, вартістю на загальну суму 33688086,73 грн., а саме: труби б/ш г/д ДЕСТ 8732-78 ст.10Г2 Д325х14 в ізоляції в кількості 833 штук загальною вартістю 15 050 987,21 грн. без ПДВ та труби б/ш г/д ДЕСТ 8732-78 ст.10Г2 Д325х18 в ізоляції в кількості 598 штук загальною вартістю 13 022 418,40 грн., передання якої на зберігання відповідачем-1 позивачеві підтверджується актом прийому - передачі № 1 від 26.10.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/180, розгляд справи призначено на 18.08.2011 року.

В судовому засіданні 18.08.2011 року представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.08.2011 року надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, мотивуючи свої заперечення тим, що Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не передавала зазначену трубну продукцію позивачу, що підтверджується актами приймання - передачі труб, укладених в період з 15.08.2008 року по 15.09.2009 року, а таке передання здійснювалось ТОВ "Науково-виробниче об'єднання з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол", у якого труби знаходились на відповідальному зберіганні на підставі договору № УГВ 4483/81ё2-06 від 18.02.2006 року на виконання робіт з нанесення ізоляційного покриття на труби, що належать відповідачеві-1, який також містить зобов'язання виконавця щодо зберігання та перевезення трубної продукції.

За твердженням відповідача, фактично відносини між позивачем та відповідачем щодо зберігання трубної продукції виникли з 08.07.2011 року, тобто з моменту підписання уточненого акту № 2 до акту № 1 від 26.10.2009 р. про приймання-передачі трубної продукції на відповідальне зберігання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року розгляд справи відкладено на 06.09.2011 року, а також залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ “Науково-виробниче обєднання з іноземними інвестиціями “Укртрубоізол” на підставі норм ст. 27 ГПК України та продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів у відповідності до ст. 69 ГПК України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року, у звязку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. у щорічній відпустці, справу №9/180 передано для розгляду судді Балацу С.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року (суддя Балац С.В.) прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 04.10.2011р.

Розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року, справу №9/180 передано судді Бондаренко Г.П., у звязку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011 року розгляд справи відкладено на 25.10.2011 року, у звязку з необхідністю надання представниками сторін додаткових пояснень по справі, залучено до участі у справі у якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче обєднання з іноземними інвестиціями “Укртрубоізол” (далі по тексту відповідач-2) у відповідності до ст. 24 ГПК України, оскільки відповідач-1 стверджував, що зобов'язання щодо зберігання продукції до 2011 року виникли саме у ТОВ науково-виробниче об'єднання з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол" за договором № УГВ4483/812-06, а тому за зберігання даної продукції відповідає саме ця особа.

У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засідання 25.10.2011 року оголошувалась перерва до 08.11.2011 року, , про що представників сторін було повідомлено під розписку.

07.11.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем-2 подано додаткові матеріали по справі та письмові пояснення у справі, відповідно до яких відповідач-2 вказав, що ним відвантаження та транспортування трубної продукції, роботи по нанесенню ізоляційного покриття дійсно виконувались відповідачем-2, здійснювалось відповідно до умов договору № УГВ4483/812-06 за адресою: с. Яковенково, Ленінського району, АРК Крим відповідно до письмових вказівок відповідача-1 за вих. № 8/2-05-06065 від 14.08.2008 року та за вих. № 8/2-02-02976 від 17.04.2009 року, а також надав акти виконаних робіт щодо надання відповідачем-2 відповідачеві-1 транспортно-експедиційних послуг по перевезенню трубної продукції по маршруту с. Яковенкове, АР Крим, підписані між відповідачем-1 та відповідачем-2 (копії договору, розпоряджень та актів надано відповідачем-2 до матеріалів справи).

В наданих поясненнях відповідач-2 просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача-2, в судове засідання повноважних представників не направив.

Представником відповідача-1 надано письмові доповнення до відзиву та усні пояснення по суті справи, у відповідності до яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача надано додаткові матеріали по справі, підтримано позовні вимоги.

У відповідності до ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Враховуючи надані представниками сторін письмові та усні пояснення, що спірне питання відшкодування фактичних витрат із зберігання трубної продукції має вирішуватись в рамках Договору про спільну діяльність №1 від 24.10.2000р., суд приходить до висновку про необхідність дослідження питання щодо зберігання трубної продукції та відшкодування витрат на зберігання саме підприємством спільної діяльності, а отже у суду виникла необхідність витребувати письмові пояснення Виконавчого директора спільної діяльності ДК "Укргазвидобування" з ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" щодо використання трубної продукції, яка за твердженням позивача знаходилась на його зберіганні, в рамках спільної діяльності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 01.12.2011 року у зв'язку з неявкою відповідача-2 в судове засідання, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі, необхідністю дачі посадовою дачі пояснень.

У судовому засіданні 01.12.2011 року представником позивача надано додаткові матеріали та письмові пояснення по справі, а саме, письмові пояснення виконавчої дирекції "Договору про спільну діяльність Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" з Дочірньою компанією "Укргазвидобування".

Представник відповідача - 1 у судовому засіданні 01.12.2011 року надав усні пояснення по справі, в яких повторно наголосив на переданні продукції саме в рамках спільної діяльності, а отже на відсутності свого обов'язку щодо відкодуванян витрат позивача за фактичне зберігання продукції.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.10.2009 року між Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»та Дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" був підписаний договір № УГБ 11498/11-09 на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору відповідач 1 довіряє, а позивач зобов'язується надати послуги зі зберігання трубної продукції, (надалі - майна) згідно з актами приймання-передачі, які є невід'ємною частиною цього Договору. Місцем зберігання Позивачем майна за цим Договором є база СБМУ Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у с. Яковенково, Ленінського району, АР Крим.

Згідно із п. 4.2 Договору вартість надання послуг зі зберігання труб визначається згідно з кошторисом (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного Договору.

Проте, в подальшому, при виконанні позивачем своїх зобов'язань по Договору, не був підписаний (не узгоджений) кошторис (Додаток № 1) до Договору. Отже, на думку позивача, сторонами не досягнуто згоди із усіх істотних умов Договору, а саме - його ціни, а відповідно до норм чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України договір є неукладеним.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на фактичне існування договірних відносин з надання позивачем відповідачеві послуг із зберігання вище зазначеної трубної продукції з огляду на те, що, відповідно до підписаного сторонами Акту № 1 приймання-передачі трубної продукції на відповідальне зберігання від 26.10.2009 року відповідачем передано, а позивачем прийнято на відповідальне зберігання трубної продукції (товару) у кількості 1431 штук на загальну суму 33 688 086,73 грн. (тридцять три мільйона шістсот вісімдесят вісім тисяч вісімдесят шість гривень сімдесят три копійки). Позивачем здійснено розвантаження, вхідний контроль, складування труб та забезпечено їх схоронність. При цьому, забезпечення схоронності цієї трубної продукції здійснюється Позивачем до сьогодення.

Крім того, позивач стверджує, що фактично трубна продукція отримана позивачем від відповідача -1 у період із серпня 2008 року по вересень 2009 року, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі труб (копії наявні в матеріалах справи), тобто ще до підписання сторонами вищезазначеного Договору. Відповідно до зазначених актів прийому-передачі труб, останні прийняті позивачем від TOB НППсІІ "Укртрубізол" за вказівкою відповідача -1 через СБМУ Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", тобто через структурний підрозділ Позивача, де ці труби й зберігаються до теперішнього часу (на базі СБМУ, в с. Яковенкове, Ленінського району АР Крим).

Підставою звернення позивача до суду стало не відшкодування відповідачем 1 фактичних витрат на зберігання трубної продукції, що за розрахунком позивача складають 928534,73 грн., в обґрунтування чого позивач посилається на норми ст. 947 ЦК України.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечує, з огляду на наступне.

16.03.2006 р. між ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" (замовник) та TOB НВОІІ "Укртрубоізол" (виконавець) був укладений договір № УГВ4483/8/2-06 (надалі - Договір № УГВ4483/8/2-06), згідно з яким Виконавець зобов'язався виконати роботи з населення ізоляційного поліуретанового покриття на сталеві труби Замовника (п. 1.1. Договору № УГВ4483/8/2-06 ). Пунктом 1.3. Договору № УГВ4483/8/2-06 передбачено, що на період виконання робіт з нанесення ізоляційного покриття трубна продукція, надана Замовником Виконавцю і до моменту підписання сторонами товарно-супроводжуючих документів на вантаж Перевізнику вантажів, рахується на відповідальному зберіганні Виконавця, та оформляється відповідними актами.

Відповідно до актів виконання робіт від 19.09.2008 р. № 175/4/295, від 15.06.2009 р. № 175/4, від 17.07.2009 р. № 78, від 17.07.2009 р. № 79, від 12.08.2009 р. № ЗО, від 03.09.2009 р. № 45, від 08.10.2009 р. № 34, від 06.11.2009 р. № 142, від 04.12.2009 р. № 3, від 09.02.2010 р. № 112, від 19.03.2010 р. № 232, від 19.03.2010 р. № 233 згідно з договором № УГВ4483/8/2-06 від 16.03.2006 р. Виконавець надав послуги Замовнику по відповідальному зберіганні труб діаметром 325 мм та діаметром 426 мм в період з липня 2006 р. по лютий 2010 р. на складі за адресою: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, смт. Меліоративне, вул. Заводська, 2.

Таким чином, відповідач 1 зазначає, що за актами приймання-передачі труб, укладених в період з 15.08.2008 року по 15.09.2009 pоку ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" трубну продукцію позивачу не передавала, а таке передання було здійснено відповідальним зберігачем - ТОВ ТОВ НВОІІ "Укртрубоізол" (відповідач-2), а тому твердження позивача про те, що фактично договірні відносини між позивачем та відповідачем-1 із надання послуг з зберігання трубної продукції (правочин) відбулися ще з серпня 2008 року не відповідає дійсності та спростовується цими актами.

Відповідач-2, залучений судом до участі у справі у якості іншого відповідача на підставі ст. 24 ГПК України, в своїх письмових поясненнях до суду зазначає про те, що він здійснював передання трубної продукції позивачеві на виконання договору № УГВ4483/812-06, однак не як відповідальний зберігач, а на виконання вказівок відповідача-1, який був власником даної продукції та здійснював перевезення такої продукції на виконання розпорядження відповідача-1, що підтверджується листами відповідача-1 за вих. № 8/2-05-06065 від 14.08.2008 року та за вих. № 8/2-02-02976 від 17.04.2009 року, а також актами виконаних робіт щодо надання відповідачем-2 відповідачеві-1 транспортно-експедиційних послуг по перевезенню трубної продукції по маршруту с. Яковенкове, АР Крим, підписаних сторонами договору (копії договору, розпоряджень та актів надано відповідачем-2 до матеріалів справи).

В ході розгляду даної справи відповідач 1 надав доповнення до відзиву, в якому зазначає, що 24.10.2000 р. між ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" та ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" укладений договір про спільну діяльність в Азовському морі «Розробка газових родовищ в південній частині Азовського моря" № 1 (надалі по тексту - Договір про спільну діяльність), предметом якого є: інвестування проведення робіт з пошуку та розробки родовищ нафти і газу, створення виробничих потужностей з метою виконання цих робіт; ведення виробничо-господарської діяльності з пошуку, освоєння та експлуатації родовищ нафти та газу і реалізація вуглеводнів в процесі експлуатації об'єктів робіт для отримання прибутку учасниками.

Відповідно до п. 4.1. Договору про спільну діяльність в Азовському морі № 1 від 24.10.2000 р. ведення спільних справ з виконання договору, організації і керівництво роботами, представництву перед третіми особами здійснюється ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз".

Протоколом засідання комітету з управління "Договору спільної діяльності ДАТ "Чорноморнафтогаз" з ДК "Укргазвидобування" від 10.07.2008 р. № 37 (далі Протокол від 10.07.2008 р. № 37) було вирішено, що позивач до 1 серпня 2008 року визначить місце складування труб Д-325 мм для будівництва морської частини трубопроводу, а відповідач-1 спільно з позивачем визначаться з варіантом перевезення труб Д-325 мм до 1 серпня 2008 року.

На виконання вимог Протоколу від 10.07.2008 р. № 37 відповідач-1 направив лист від 14.08.2008 р. № 8/2-05-06065, в якому просив відповідача-2 здійснити відвантаження та транспортування труб Д325Х14 мм та Д325Х18 мм до с. Яковенково, Ленінського району, АР Крим, а Спільній діяльності ДК "Укргазвидобування" з ДАТ "Чорноморнафтогаз" забезпечити отримання цих труб та їх складування.

В подальшому ДК "Укргазвидобування" листом від 17.04.2009 року № 8/2-02-02976 попросив відповідача - 2, у відповідності до умов Договору № УГВ4483/812-06, починаючи з 27.04.2009 року відновити відвантаження та транспортування труб, які знаходяться на відповідальному зберіганні TOB НППсІІ "Укртрубізол", до с. Яковенкове, Ленінського району, АР Крим, а відповідно, ДАТ "Чорноморнафтогаз" забезпечити отримання труб за кількістю та якістю, а також їх складування.

В протоколі засідання комітету з управління «Договору спільної діяльності ДАТ "Чорноморнафтогаз" з ДК "Укргазвидобування" від 25.11.2008 р. № 38 зазначено, що у районі с. Яковенково Ленінського р-ну АР Крим було відведено земельну ділянку, та облаштовано будівельне містечко під зварочно-монтажну базу для будівництва морської частини нафтопроводу, а також для складування труб Д-325мм, які були придбані ДК "Укргазвидобування". 01.08.2008 р. на відведену ділянку завезено труб у кількості 736 шт., що складає 7825,4 м, та було вирішено, що роботи, які були передбачені у рамках спільної діяльності за 9 місяців 2008 року, в основному виконані.

В протоколі засідання комітету з управління «Договору спільної діяльності ДАТ "Чорноморнафтогаз" з ДК "Укргазвидобування" від 22.10.2009 р. № 42 зазначено, що на зварювально-монтажну базу в районі с. Яковенкове Ленінського району АР Крим було завезено труби Д-325 мм у кількості 657 шт., а також розпочаті роботи по зварюванню морської частини продуктопроводу (зварено 39 стиків) та було вирішено, що роботи, які передбачені виробничою програмою спільної діяльності на 2009 рік, виконуються у відповідності за наявним фінансуванням.

Відповідач - 1 зазначає, що спірні правовідносини із зберігання трубної продукції на базі СБМУ в с. Яковенково, Ленінського району, АР Крим виникли між позивачем і учасниками Договору про спільну діяльність, за яким оператором, що уповноважений сторонами на ведення спільних справ, є сам позивач.

Таким чином, на думку відповідача 1 саме позивач повинен вирішувати питання відшкодування фактичних витрат із зберігання трубної продукції з тим, кому ці послуги були надані, а саме, з спільною діяльністю по договору про спільну діяльність № 1 від 24.10.2000 року, уповноваженою особою якої є сам позивач.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Правовідносини щодо зберігання продукції регулюються нормами глави 66 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Виходячи з аналізу вказаної норми, укладання договору зберігання вимагає узгодження наступних істотних умов: предмет договору зберігання, а саме індивідуальне визначення речі, що передається на зберігання, або визначення обсягу товару, що передається на зберігання, із зазначенням номенклатури щодо речей не визначених індивідуальними ознаками.

При цьому, як слідує з положень глави 66 ЦК України договір зберігання може бути укладено без визначення строку зберігання (ч. 2 ст. 938 ЦК України), а також без визначення вартості послуг, наданих зі зберігання речі/товару (ч. 4 ст. 946, ч. 3 ст. 947 ЦК України). За таких обставин, дані умови - строк та вартість послуги не визначені законом як істотні умови договору зберігання.

З аналізу договору на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей №УГВ-11498/11-09 від 26.10.2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем-1 слідує, що такий договір за своєю правовою природою відносяться до договорів зберігання, а отже правовідносини за ним регулюються нормами глави 66 Цивільного кодексу України.

Як слідує з умов договору на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей №УГВ-11498/11-09 від 26.10.2009 року, підписаного між сторонами (копія міститься в матеріалах справи), сторони не досягли згоди щодо ціни договору, а саме щодо вартості послуг позивача щодо зберігання.

Однак, не досягнувши згоди щодо плати за зберігання, сторони договору приступили до його виконання, підписавши 26.10.2009 року Акт № 1 приймання-передачі трубної продукції, відповідно до якого відповідачем -1 передано, а позивачем прийнято на відповідальне зберігання трубної продукції (товару) у кількості 1431 штук на загальну суму 33 688 086,73 грн.

Враховуючи те, що плата за зберігання, не є істотною умовою договору зберігання, суд приходить до висновку, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору зберігання, що передбачені законом, а також своїми фактичними (конклюдентними) діями підтвердили своє волевиявлення щодо виконання зобов'язань по договору зберігання.

Частиною 8 ст. 181 ГК України, передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Як встановлено ч. 2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Виходячи з вищевикладеного, суд виходить з того, що між відповідачем - 1 та позивачем виникли договірні відносини з надання позивачем відповідачеві - 1 послуг із зберігання трубної продукції на підставі договору на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей №УГВ-11498/11-09 від 26.10.2009 року, підписаного між сторонами та Акту № 1 приймання-передачі трубної продукції від 26.10.2009 року.

Суд не вважає необгрунтованим твердження відповідача 1 щодо того, що відповідальним за зберігання трубної продукції до 26.10.2009 року виступало ТОВ НВОП "Укртрубоізол", оскільки за актами приймання-передачі труб, укладених в період з 15.08.2008 року по 15.09.2009 pоку позивачем прийнято на зберігання продукцію від TOB НВОІІ "Укртрубоізол", то у ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" відсутні підстави як у поклажодавця щодо відшкодування позивачу фактичних витрат на зберігання трубної продукції, з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявна належним чином завірена копія листа № 8/2-05-06065 від 14.08.2008 року, що надійшов на поштову адресу TOB НВОІІ "Укртрубоізол" від ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" із проханням, починаючи з 15.08.2008 року здійснювати відвантаження та транспортування труб, які зберігаються відповідачем 2 до с. Яковенково, Ленінського району, АР Крим, публічне акціонерне товариство “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” повинно було забезпечити отримання труб та їх складування та копія листа ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" від 17.04.2009 року № 8/2-02-02976 з проханням відповідача - 2, у відповідності до умов Договору № УГВ4483/812-06, починаючи з 27.04.2009 року відновити відвантаження та транспортування труб, які знаходяться на відповідальному зберіганні TOB НППсІІ "Укртрубізол", до с. Яковенкове, Ленінського району, АР Крим, а відповідно, ДАТ "Чорноморнафтогаз" забезпечити отримання труб за кількістю та якістю, а також їх складування.

Окрім того, в матеріалах справи містяться належним чином завірені копії актів виконаних робіт (від 08.10.2009 року, від 03.09.2009 року, від 12.08.2009 року, від 17.07.2009 року, від 25.02.2009 року), до Договору № УГВ4483/812-06, з яких вбачається, що TOB НППсІІ "Укртрубізол" здійснив транспортно-експедиційні послуги по перевезенню сталевих труб з ізоляційним покриттям по маршруту: смт. Меліоративне-с. Яковенкове, Ленінського району, АР Крим.

Разом з тим, суд зазначає, що у позивача у справі до укладення договору від 26.10.09р. та укладення акту № 1 приймання-передачі матеріальних цінностей на зберігання від 26.10.09р. були відсутні правові підстави для приймання на зберігання продукції, що належить відповідачеві-1 на зберігання, оскільки позивачеві вказівка на зберігання певної визначеної продукції (товару) не надходила, доказів протилежного позивач не надав. Враховуючи безпідставність прийняття позивачем продукції, що належить відповідачеві на зберігання протягом 2008 року до жовтня 2009 року, суд вважає, що позивач безпідставно посилається на норми матеріального права, а саме ч. 3 ст. 947 ЦК України щодо відшкодування фаткичних витрат за зберігання продукції на підставі договору.

Однак, враховуючи те, що саме ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" є власником спірної трубної продукції, то саме відповідач-1 виступив поклажодавцем за договором № УГБ 11498/11-09 на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей від 26.10.2009 року.

Водночас, позивачем належним чином доведено факт прийняття на зберігання спірної трубної продукції, що підтверджується, зокрема, актом № 1 прийому - передачі трубної продукції на відповідальне зберігання від 26.10.2009 року та уточненим актом № 2 від 08.07.2011 року до акту № 1 прийому - передачі трубної продукції на відповідальне зберігання від 26.10.2009 року, який уточнює строки відповідального зберігання спірної трубної продукції та кількість перданої на зберігання продукції.

Додатково, те, що саме відповідач-1 є власником трубної продукції та поклажодавцем підтверджує те, що у липні 2011 році позивач на підставі акту № 3 приймання - передачі трубної продукції з відповідального зберігання від 20.07.2011 року прийняв від ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" трубну продукцію в кількості 155 штук та підписаний та скріплений печатками сторін акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей, на 03.08.2011 року, що знаходяться на відповідальному зберіганні ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" на складі в с. Яковенково та належать ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України", яким встановлена наявність трубної продукції на складі в с. Яковенкове в кількості 1 276 штук.

Згідно з вимогами ч. 3. ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобовязаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь фактичні витрати із зберігання трубної продукції у розмірі 928 534,73 грн.

Як вбачається з розрахунку, наданого суду позивачем, останній здійснив розрахунок фактичних витрат за період з 01.08.2008 року по 31.12.2010 року, включивши до даного розрахунку також оплату по договору сервітуту за земельну ділянку та неотриманий дохід у розмірі 57 316,96.

Як вже було встановлено судом вище, правові підстави щодо зберігання позивачем трубної продукції, яка належить відповідачу - 1, а також наслідки укладення договору зберігання, виникли з моменту укладення договору від 26.10.09р. та з моменту фактичного виконання дій за даним договором шляхом підписання сторонами акту № 1 прийому - передачі трубної продукції на відповідальне зберігання від 26.10.2009 року, отже, розрахунок фактичних витрат позивача повинен здійснюватись за період жовтня 2009 року по грудень 2010 року.

Щодо відшкодувань з оплати по договору сервітуту за земельну ділянку, які позивач просить стягнути з відповідача - 1, то суд звертає увагу позивача, що надані останнім Договір № 542 на обмеження права користування земельними ділянками від 30.07.2008 року та Договір № 682/702 на обмеження права користування земельними ділянками від 17.09.2008 року не можуть бути належними доказами у справі, оскільки їх дія припинилась до виникнення правовідносин щодо відповідального зберігання трубної продукції, які виникли між позивачем та відповідачем 1.

Окрім того, підставою для відшкодування понесених збитків є наявність прямого причинного-наслідкового звязку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої. Врахувавши не доведення позивачем наявності упущеної вигоди, що на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача 1, відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди), прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 упущеної вигоди в розмірі 57316,96 грн.

За таких обставин, витрати позивача за фактичне зберігання останнім трубної продукції, за розрахунком суду, підлягають відшкодуванню на користь ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" в розмірі 180 864,28 грн.

Судом також відхиляється посилання відповідача 1 на те, що трубна проудкція була передана відповідачем-1 позивачеві в рамках та на виконання укладеного між ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" та ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" договору про спільну діяльність в Азовському морі “Розробка газових родовищ в південній частині Азовського моря" № 1 від 24.10.2000 року, оскільки, на вимогу суду, яка є обовязковою для виконання, відповідач не надав доказів, які б підтверджували що трубна продукція обєднана з матеріальними ресурсами ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" з ціллю реалізації завдань спільної діяльності, тобто, витрати, повязані зі зберіганням трубної продукції в с. Яковенково, Ленінського району, АР Крим є витратами спільної діяльності, а отже, не підлягають стягненню з відповідача -1.

Окрім того, в судовому засіданні 01.12.2011 суду надано письмові пояснення виконавчої дирекції "Договору про спільну діяльність Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" з Дочірньою компанією "Укргазвидобування", в яких зазначено, що інвестування ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" та зарахування на баланс Договору про спільну діяльність в період з 01.08.2008 року по 31.12.2010 року спірної трубної продукції не проводилось.

Як зазначалось вище, додатковим підтвердженням тієї обставини, що саме відповідач є власником спірної трубної продукції є, зокрема, акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей, на 03.08.2011 року, що знаходяться на відповідальному зберіганні ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" на складі в с. Яковенково, яким встановлена наявність трубної продукції на складі в с. Яковенкове в кількості 1 276 штук., яка належить саме ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" та відповідач-1 вчинив як власник розпорядчі дії щодо належного йому майна, зокрема і шляхом укладення договору з позивачем у 2011 році.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ЄДРПОУ 30019775) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, проспект Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1, ЄДРПОУ 00153117, п/р 260020014162 у ПАТ "Укрексімбанк" в АР Крим, МФО 324786) 180864 (сто вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 28 коп. заборгованості, 1 808 (одну тисячу вісімсот вісім) грн. 64 коп. державного мита, 45 (сорок п"ять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 09.12.2011 року