Рішення № 19908824, 13.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

13 грудня 2011 р. 3475/11

Справа № 5010/2166/2011-17/118

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді < Довідник >, судді Неверовська Л. М. , судді < суддя учасник колегії > , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010;

до відповідача: Приватного підприємства фірми "Інтерлок", вул. Г. Мазепи,168, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 20239 грн. 37 коп., в т.ч. 16551 грн. 07 коп. борг, 248 грн. 95 коп. 3% річних, 994 грн. 55 коп. інфляційні втрати, 1286 грн. 22 коп. пеня, 1158 грн. 57 коп. 7 % штрафну;

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились,

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: подано позов про стягнення 20239 грн. 37 коп., в т.ч. 16551 грн. 07 коп. борг, 1286 грн. 22 коп. пеня, 248 грн. 95 коп. 3% річних, 994 грн. 55 коп. інфляційні втрати, 1158 грн. 57 коп. 7 % штрафу.

Позивач в судове засідання не з'явився, направив суду клопотання (вх. № 10601/2011-свх від 13.12.11) про припинення провадження у справі в частині основної заборгованості в зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу в сумі 16551 грн. 07 коп. після звернення до суду з позовом. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 248 грн. 95 коп. та інфляційних втрат в сумі 994 грн. 55 коп. - підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

01.01.09 р. між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" та Приватним підприємством фірмою "Інтерлок" укладено договір (технічна угода) № 4765 на постачання та транспортування природного газу (про порядок організації обліку газу).

Відповідно до п.п.1.1.,1.2. договору, позивач зобов'язується надавати послуги по постачанню та транспортуванню природного газу, а відповідач зобов'язується оплачувати надані послуги.

Порядок розрахунків за постачання газу передбачений розділом 6 договору, зокрема, п. п. 6.2., 6.3. встановлено, що за послуги по транспортуванню природного газу оплата проводиться виключно грошовими коштами в такому порядку:

- перша оплата в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- послідуюча оплата проводиться плановим платежем в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню та постачанню газу здійснюється відповідачем на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

В період з лютого 2010 р. по лютий 2011 р. позивачем надано послуги по транспортуванню та постачанню газу на загальну суму 16551 грн. 07 коп., що підтверджується актом приймання-передачі газу №ІФ-4765/01 від 25.02.11.

Оскільки відповідач прийняті на себе зобов’язання щодо оплати за послуги по транспортуванню та постачанню газу належним чином не виконував, станом на день подання позову, борг становив 16551 грн. 07 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Строки поставки, згідно ст. 267 Господарського кодексу України, встановлюються сторонами в договорі.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 526 Цивільного Кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У строки, встановлені договором відповідач за отримані за послуги по транспортуванню та постачанню газу не розрахувався.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача до суду з позовом, відповідач здійснив оплату суми основного боргу в розмірі 16551 грн. 07 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 1000308484 від 02.11.11, № 1000313699 від 10.11.11, № 1000314338 від 11.11.11, № 1000317097 від 16.11.11.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 16551 грн. 07 коп. слід припинити.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаного положення позивач просить стягнути з відповідача 994 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 248 грн. 95 коп. 3% річних.

Господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, оскільки позивачем при розрахунках інфляційних витрат за період з квітня по вересень 2011 р., не були застосовані встановлені індекси інфляції, показник яких становив менше 100 % (тобто, мала місце дефляція). Так, в липні 2011 р. середній індекс інфляції становив 98,7 %, в серпні 2011 - 99,6 %.

Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ надано в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., згідно з яким розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості; для визначення сукупного індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, складаючі відповідний період, перемножити між собою.

Крім того, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат за кожен місяць окремо, без визначення сукупного індексу інфляції за період прострочення виконання зобов'язання.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За розрахунком, здійсненим судом, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню становить 148 грн. 96 коп. В решті суми інфляційних втрат, заявленої до стягнення, слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку річних. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 248 грн. 95 коп. 3% річних підлягають задоволенню.

Пунктом 7.5. договору, сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов'язань зазначених у розділі 6 договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

На підставі вказаного пункту позивач просить стягнути з відповідача 1286 грн. 22 коп. пені та 1158 грн. 57 коп. 7 % штрафу.

Позивачем при здійсненні розрахунків, неправильно визначено період прострочення, за який підлягають нарахуванню штрафні санкції - пеня та 7 % штрафу.

У відповідності до приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, нарахування штрафних санкцій розпочинається від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Натомість, розрахунок позивача здійснено без врахування початку періоду виникнення прострочення виконання зобов'язання. Нарахування позивачем пені та 7 % штрафу здійснено не на суму боргу за кожен прострочений місяць з початку його виникнення, а на загальну суму боргу, яка утворилась за весь період прострочення - з лютого 2010 р. по лютий 2011 р.

З огляду на викладене, в задоволені вимоги про стягнення 1286 грн. 22 коп. пені та 1158 грн. 57 коп. 7 % штрафу слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 148 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 248 грн. 95 коп. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

В частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 16551 грн. 07 коп. - припинити провадження відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232, 267 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 80, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства до Приватного підприємства фірми "Інтерлок" про стягнення 20239 грн. 37 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Інтерлок", вул. Г. Мазепи,168, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 31789799) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (ідентифікаційний код 20551297) 148 грн. 96 коп. (сто сорок вісім гривень, дев'яносто шість копійок) - інфляційних втрат, 248 грн. 95 коп. (двісті сорок вісім гривень, дев'яносто п'ять копійок) - 3% річних, 169 грн. 51 коп. (сто шістдесят дев'ять гривень, п'ятдесят одну копійку) - витрат по сплаті державного мита, 197 грн. 63 коп. (сто дев'яносто сім гривень, шістдесят три копійоки) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

В частині стягнення основного боргу в сумі 16551 грн. 07 коп. - припинити провадження.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя < Довідник >

Суддя Неверовська Л. М.

Суддя < суддя учасник колегії >

Повне рішення складено 14.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Озарко Л. Р. 14.12.11