Рішення № 19908818, 13.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

13 грудня 2011 р. 3439/11 Справа № 20/96-5/114-20/100 Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Доцяк О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго",

вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ, 76006;

до відповідача Приватного підприємства "Кобра і Ко",

вул. Сорохтея, 27/1, м.Івано-Франківськ,76000;

про стягнення заборгованості в сумі 21 956,28грн., з яких: 10 904,91грн. - основний борг, 10 904,91грн. - пені, 146,46грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1.- юрисконсульт, (довіреність №582-2/11 від 01.07.11р.);

Від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Івано - Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Приватного підприємства "Кобра і Ко", заборгованості в сумі 21 956,28грн., з яких:10 904,91грн. - основний борг, 10 904,91грн. - пені, 146,46грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.10р., у справі №20/96-5/114 в позові ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ, 76006, до відповідача Приватного підприємства "Кобра і Ко", вул. Сорохтея, 27/1, м.Івано-Франківськ,76000, про стягнення заборгованості в сумі 21 956,28грн., з яких: 10 904,91грн. - основний борг, 10 904,91грн. - пені, 146,46грн. - 3% річних - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.11р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.10р.- залишено без змін.

Вищим господарським судом України, постановою від 27.09.11р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.10р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.11р.- скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Згідно розпорядження голови господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.11р. справу №20/96-5/114 скеровано на новий розгляд судді Кобецькій С.М.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про постачання теплової енергії № 446 від 15.10.07р., зокрема розділу 5 Договору, який встановлює облік теплової енергії та порядок розрахунків між сторонами, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.12.09р. по 01.07.10р. в сумі 10 904,91грн.;

- п.5.8 Договору та п.2 ст.1 Закону України " Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" згідно яких, відповідачу нараховано 10 904,91грн.-пені;

- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 146,46грн. - 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялись йому рекомендованою кореспонденцією. Письмових пояснень з документальним обґрунтуванням, стосовно вимог викладених у постанові Вищого господарського суду України від 27.09.11р. суду не подав.

Матеріали справи містять відзив на позов №9027 від 22.11.10р., в якому відповідач зазначає, що 24.11.05р. між ПП "Кобра і Ко" та Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради укладено Договір №ДО-2743 оренди нежитлових приміщень за адресою: вул.Нова, 19 б, м.Івано - Франківськ. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.10.08р., у справі №12/40, вище вказаний Договір оренди розірвано та виселено ПП "Кобра і Ко" із займаних приміщень. Оскільки ПП "Кобра і Ко" не орендувало займаних приміщень в період з 01.12.09р. по 01.07.10р., а тому послуги з постачання теплової енргії ПП "Кобра і Ко" не надавались. Крім того, вказує, що в порушення п.5.8 Договору про постачання теплової енергії № 446 від 15.10.07р., жодних рахунків за користування тепловою енергією в період з 01.12.09р. по 01.07.10р. відповідач не отримував. Таким чином, з огляду на те, що позивач не виставляв та не надсилав відповідачу рахунків за надані послуги з постачання теплової енергії, то зобов"язань щодо проведення оплати у відповідача і не виникло. Вважає вимоги позивача безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку, заслухавши представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги постанови Вищого господарського суду України від 27.09.11р., вказівки якої в силу ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов"язковими для суду першої інстанції, суд встановив наступне.

Між Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (виробник/позивач) та Приватним підприємством "Кобра і Ко" (споживач/відповідач) укладено Договір про постачання теплової енергії № 446 від 15.10.07р.

Згідно п.1.1. Договору, виробник зобов"язується постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а споживач зобов"язується своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені Договором.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"(п.2.2.Договору).

Відповідно до п. 3.2.2. Договору, споживач зобов"язується виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійнюється споживачем на підставі висталених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми вказаної в цих рахунках: - з платежів поточного розрахункового періоду в 5-денний термін після дати одержання рахунку - фактури; - з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду (п.п.5.6., 5.8 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вище вказаного Договору, позивачем передано, а відповідачем отримано теплову енергію у строки та розмірі, визначені Договором. Даний факт підтверджують рахунки за надані послуги по теплопостачанню (а.с.17-21, 153). В матеріалах справи містяться докази направлення рекомендованою кореспонденцією відповідачу даних рахунків (а.с.155-159).

Однак, неналежне виконання споживачем (відповідачем) умов Договору, зокрема розділу 5, який встановлює порядок розрахунків за використану теплову енергію призвело до виникнення заборгованості за період з 01.12.09р. по 01.07.10р. в сумі 10 904,91грн.

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача заборгованості на використану теплову енергію в розмірі 10 904,91грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Станом на 13.12.2011р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір про постачання теплової енергії № 446 від 15.10.07р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 10 904,91грн.- боргу за використану теплову енергію, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Що стосується заперечень відповідача стосовного того, що нежитлові приміщення за адресою: вул.Нова, 19 б, м.Івано - Франківськ, в які, відповідно до умов Договору постачалась теплова енергія, ПП "Кобра і Ко" в період з 01.12.09р. по 01.07.10р. не орендувались, суд зазначає наступне.

Як вбачається з листа Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №1623/01-26/40в від 30.09.11р. (а.с. 152) нежитлові приміщення за адресою: вул.Нова, 19 б, м.Івано - Франківськ перебували в оренді у ПП "Кобра і Ко" до 28.02.11р. та передані по акту прийому передачі від ПП "Кобра і Ко" до Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська. Крім того, Договір про постачання теплової енергії № 446 від 15.10.07р. був чинним і зобов"язання сторін по ньому не припинялись.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, правомірно нараховано відповідачу 146,46грн. - 3% річних (розрахунок міститься в матеріалах справи).

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.2 ст.1 Закону України " Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", установи, що є суб"єктами підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлений угодою сторін платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим Договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами Правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати.

Таким чином, враховуючи п.5.8. Договору, правила спеціального нормативно-правового акту, який регулює ці відносини - Закону України " Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", суд приходить до висновку, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 10 904,91грн. - пені (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Наведені у відзиві на позов заперечення відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі в сумі 21 956,28грн., з яких: 10 904,91грн. - основний борг, 10 904,91грн. - пені, 146,46грн. - 3% річних, є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 549, 599, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, Законом України " Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ, 76006, до відповідача Приватного підприємства "Кобра і Ко", вул. Сорохтея, 27/1, м.Івано-Франківськ,76000, про стягнення заборгованості в сумі 21 956,28грн., з яких: 10 904,91грн. - основний борг, 10 904,91грн. - пені, 146,46грн. - 3% річних. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Кобра і Ко", вул. Сорохтея, 27/1, м.Івано-Франківськ,76000 (ідентифікаційний код 32606230) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ, 76006, (код 03346058, р/р 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 336161) 10 904,91грн. (десять тисяч дев"ятсот чотири грн. 91коп.)- заборгованості, 10 904,91грн. (десять тисяч дев"ятсот чотири грн. 91коп.) - пені, 146,46грн. (сто сорок шість грн. 46коп.)- 3% річних, 219,56грн. (двісті дев"ятнадцять грн. 56коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Кобецька

Повне рішення складено 16.12.2011р.