Рішення № 19908817, 06.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

06 грудня 2011 р. 3384/11 Справа № 5010/2071/2011-15/114

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Червак Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них АДРЕСА_3,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

про розірвання договору, звільнення приміщення та стягнення коштів в сумі 787512 грн. 35 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2. - юрисконсульт, довіреність б/н від 01.11.2011 року,

від відповідача ОСОБА_3 - представник, довіреність № 6943 від 15.11.2011 року,

встановив:

Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" звернулося в суд з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання тимчасового договору оренди нежитлового приміщення № 22 від 13.03.2009 року, звільнення приміщення частину підземного переходу на перетині АДРЕСА_2, загальною площею 119 кв.м. та стягнення коштів в сумі 787512 грн. 35 коп., з яких: 731013 грн. 98 коп. основного боргу, 56498 грн. 37 коп. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами тимчасового договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 22 від 13.03.2009 року відповідачем не оплачено в повному обсязі орендну плату.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.11.2011 року.

Ухвалами суду від 10.11.2011 року та від 22.11.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 22.11.2011 року та на 06.12.2011 року.

В порядку ст. 22 ГПК України, представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 10399/2011-свх від 06.12.2011 року), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 696500 грн. 86 коп. та відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 53830 грн. 93 коп., розірвання тимчасового договору оренди нежитлового приміщення № 22 від 13.03.2009 року, звільнення приміщення частину підземного переходу на перетині АДРЕСА_2, загальною площею 119 кв.м., просить покласти на відповідача судові витрати.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Представник позивача, в судовому засіданні 06.12.2011 року, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 22 від 13.03.2009 року, в частині сплати орендної плати, в результаті чого утворилася забргованість в розмірі 696500 грн. 86 коп., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача, в судовому засіданні 06.12.2011 року, проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрутовуючи свої заперечення посилається на те, що позивач орендує 119 кв.м. нежитлового приміщення, тому визнає заборгованість по орендній платі в сумі 300197 грн. 39 коп. Просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 396303 грн. 47 коп. орендної плати.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

13.03.2009 року між Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" (Орендодавець) та Фізичною особи-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено тимчасовий договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 22 (далі Договір), предметом якого є нежитлове приміщення - частина підземного переходу на перетині АДРЕСА_2, загальною площею 234 кв.м.

13.03.2009 року між сторонами підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення.

Згідно п. 3.1. Договору вартість орендної плати без врахуванням ПДВ становить 45282 грн. 02 коп.

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця.

Згідно акту обстеження від 18.06.2009 року позивач визнав той факт, що орендодавець має в своєму користуванні площу лише 119 кв.м.

З 19.06.2009 року відповідач зобов"язаний сплачувати орендну плату за орендоване приміщення розміром 119 кв.м.

Відповідно до протоколу № 1 від 29.11.2011 року представниками сторін встановлено, що відповідач займає орендну площу розміром 119 кв.м.

В порушення договірних зобов"язань відповідачем не оплачено в повному обсязі орендну плату, за період з березня 2009 року по листопад 2011 року, в сумі 300197 грн. 39 коп.

На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 300197 грн. 39 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 ГК України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 300197 грн. 39 коп., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо спростування вищевказаних позовних вимог та підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов тимчасового договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 22 від 13.03.2009 року, за період з березня 2009 року по листопад 2011 року, в розмірі 300197 грн. 39 коп., є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню, а в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 396303 грн. 47 коп. орендної плати, слід відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 3001 грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 696500 грн. 86 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них АДРЕСА_3, (ідентифікаційний код 03359121), 300197 (триста тисяч сто дев"яносто сім) грн. 39 коп. заборгованості згідно умов тимчасового договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 22 від 13.03.2009 року, за період з березня 2009 року по листопад 2011 року, 3001 (три тисячі одну) грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них АДРЕСА_3, (ідентифікаційний код 03359121), 396303 грн. 47 коп. орендної плати.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 12.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Козло П. М. 12.12.11