УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "08" грудня 2011 р.Справа № 16/5007/128/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 30.12.10р. № 863
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (смт.Гранітне Малинського району Житомирської області)
до Публічного акціонерного товариства "Корстишівський залізобетон" (м.Коростишів Житомирської області)
про стягнення 12471,35 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 12471,35 грн., з яких 12435,58 грн. основного боргу за поставлену щебеневу продукцію згідно договору поставки № 01/10-07 від 01.10.07р., 35,77 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.40).
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 01/10-07 від 01.10.07р. (а.с.9,10) відповідач поставив відповідачу у жовтні-листопаді 2010 року щебеневу продукцію на загальну суму 14661,67 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0004908 від 02.10.10р., № РН-0004956 від 05.10.10р., № РН-0005669 від 01.11.10р., № РН-0005722 від 03.11.10р., № РН-0005723 від 03.11.10р. (а.с.11-15) та рахунками - фактурами (а.с.18,19).
Згідно з пп.1.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця щебінь гранітний (далі-продукцію), а останній зобов'язався прийняти та оплатити її на умовах даного договору.
Відповідно до пп.3.1 договору, вартість продукції договірна та зазначається в рахунку-фактурі.
Згідно з пп.4.1 договору, розрахунки покупця з постачальником за продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманої продукції виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 12435,58 грн., що підтверджується довідками позивача: від 17.11.11р., від 07.12.11р. (а.с.31,42), карткою рахунку (а.с.20,21) та іншими матеріалами справи.
Письмову вимогу позивача № 557 від 02.09.11р. про сплату боргу в сумі 12435,58 грн., відповідач залишив без задоволення (а.с.16).
З акту звірки взаємних розрахунків підписаного сторонами вбачається, що станом на 16.11.11р. позивачем вказано заборгованість відповідача за отриману ним продукцію у розмірі 12435,58 грн., а відповідачем визнано заборгованість в сумі 2788,69 грн. (а.с.33,34).
Представник позивача у письмових поясненнях від 17.11.11р. з цього приводу зазначив, що ніяких зарахувань зустрічних однорідних вимог між сторонами проведено не було, тому заборгованість відповідача не змінилася та становить 12435,58 грн. (а.с.30).
Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних становить 35,77 грн.
Нарахована сума 3% річних обгрунтована та відповідає чинному законодавству.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 12435,58 грн. боргу за поставлену щебеневу продукцію згідно договору поставки № 01/10-07 від 01.10.07р. та 35,77 грн. 3% річних.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Корстишівський залізобетон", 12500, м.Коростишів Житомирської області, вул.Рози Люксембург 83, ідентифікаційний код 31843625:
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран", 11634, смт.Гранітне Малинського району Житомирської області, вул.Шевченка 15, ідентифікаційний код 24584514 - 12435,58 грн. боргу за поставлену щебеневу продукцію згідно договору поставки № 01/10-07 від 01.10.07р., 35,77 грн. 3% річних, 124,71 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 08.12.11р.
СуддяГансецький В.П.
<Поле для текста >
Друк: 3 прим.: 1 - у справу, 2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).
<Поле для текста >
<Текст >
<Текст >
<Текст >
Судове рішення № 19908763, Господарський суд Житомирської області було прийнято 08.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/5007/128/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: