Рішення № 19908730, 06.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" грудня 2011 р. Справа № 21/5007/116/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Вельмакіної Т.М.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 06.12.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - доручення від 06.12.11р.;

ОСОБА_3 - доручення від 06.12.11р.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен трак ком'юнеті" (м.Житомир) <В особі(назва) >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамік" (м. Житомир)

про стягнення 10878,30 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 10878,30грн., з яких: 8563,65грн. основного боргу за поставлений товар, 1712,73грн. штрафу, 360,67грн. пені, 232,69грн. 10% річних та 8,56грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду, зокрема, надала бухгалтерську довідку, згідно якої станом на 06.12.11р. заборгованість відповідача за отриманий товар складає 8563,65грн. (а.с.45).

Представники відповідача щодо суми боргу не заперечили, про що зазначено і в письмових поясненнях від 06.12.11р. за №129 (а.с.51). Крім того, надали до справи підписаний сторонами акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.11р. по 28.11.11р. на суму 8563,65грн. (а.с.52).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен трак ком'юнеті" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамік" (відповідач, покупець) було укладено договір №00-125/ЖО-10 (надалі - Договір (а.с. 7-10)), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язався на протязі дії Договору поставляти покупцю товар (в тому числі, але не виключно - оливи (мастила), технічні рідини для автомобілів, спецтехніки, обладнання, акумулятори, автошини, супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим Договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов Договору на протязі його дії (п. 1.2 Договору).

На виконання вказаного Договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 10812,30 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЖТ-ЮТК04433 від 17.06.11р., №ЖТ-ЮТК04437 від 21.06.11р., №ЖТ-ЮТК04450 від 22.06.11р., №ЖТ-ЮТК04546 від 20.07.11р., №ЖТ-ЮТК04553 від 21.07.11р., №ЖТ-ЮТК04624 від 08.08.11р., №ЖТ-ЮТК04656 від 18.08.11р. (а.с.11, 14,15,18,21,24,27).

Однак, як вказує позивач, відповідач своєчасної оплати за отриманий товар у повному обсязі не здійснив, частково перерахувавши 2360,79грн. в рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий по накладній ЖТ-ЮТК04433.

Таким чином, за даними позивача, на день подачі позову, прострочена заборгованість відповідача за поставлений по вищевказаним накладним товар складає 8563,65грн.

Враховуючи зазначене, посилаючись на п.9.2. Договору, ст. 549, 625 ЦК України та ст. 230-232 ГК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача 360,67 грн. пені, 232,69грн. 10%річних, 1712,73грн. 20% штрафу та 8,56 грн. інфляційних.

Відповідач у письмових поясненнях (а.с.51) наявність суми боргу у розмірі 8563,65грн. не заперечив. Також зазначив, що на даний час робота підприємства тимчасово призупинена і готова продукція на складі відсутня. Внаслідок вказаного підприємство не має можливості працювати в звичайному режимі, реалізовувати продукцію, отримувати доходи та погашати борги, зокрема, перед позивачем. Починаючи з березня місяця 2012 року, підприємство планує відновити виробничий процес та погасити борг перед позивачем у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані в процесі її розгляду пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.

За ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно наданих до справи документів, спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №00-125/ЖО-10 на поставку товарів (а.с.7-10).

Положеннями частини 1 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Так, матеріалами справи, а саме накладними №ЖТ-ЮТК04433 від 17.06.11р., №ЖТ-ЮТК04437 від 21.06.11р., №ЖТ-ЮТК04450 від 22.06.11р., №ЖТ-ЮТК04546 від 20.07.11р., №ЖТ-ЮТК04553 від 21.07.11р., №ЖТ-ЮТК04624 від 08.08.11р., №ЖТ-ЮТК04656 від 18.08.11р. (а.с.11, 14,15,18,21,24,27), підтверджено та не заперечується відповідачем, що позивачем було поставлено ТОВ "Торговий Дім "Керамік" товар на загальну суму 10812,30 грн.

За ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором, зокрема п. 4.1.2 передбачено, що при проведенні поставки з відстроченням платежу, покупець сплачує суму ціни товару вказану в накладній не пізніше 21 (двадцять один) календарних днів від дня одержання товару по видатковій накладній.

З пояснень, наданих представниками сторін, поставка товару відбувалася з відстроченням платежу, згідно п.4.1.2 Договору, про що вказано і в позовній заяві.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки за поставку товару у строки, передбачені п.4.1.2 Договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що в обумовлені Договором терміни відповідач розрахунки за поставлений товар у повному обсязі не провів, сплативши лише 2360,79грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача (а.с.30-33).

Вказані кошти були зараховані позивачем в порядку черговості на погашення заборгованості по видатковій накладній №ЖТ-ЮТК04433 від 27.06.11р. на суму 2780,00грн., що вбачається з розрахунку ціни позову (а.с. 34) та підтверджено представниками відповідача в судовому засіданні. Врезультаті вказаного залишок боргу по зазначеній накладній склав 419,21грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, у останнього утворилася заборгованість за отриманий товар у розмірі 8563,65грн. (10812,30грн. - 2360,79грн.), яка на час розгляду справи не змінилась.

Відповідачем заборгованість у розмірі 8563,65грн. не заперечується, про що свідчать письмові пояснення (а.с.51) та підписаний сторонами Акт звіряння взаємних розрахунків (а.с. 52), а також надані в судовому засіданні пояснення його представників.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 8563,65грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За ч.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2. Договору сторони визначили, що при простроченні оплати товару (п.4.1.2 Договору) покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 10% річних та встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за весь період прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. У випадку, якщо прострочення в оплаті склало більше 14-ти днів, додатково до пені постачальник вправі стягнути з покупця штраф у розмірі 20% від простроченої в оплаті суми.

Згідно розрахунку позивача (а.с.34), останній нарахував до стягнення з відповідача 20% штрафу у розмірі 1712,73грн., 360,67грн. пені, 232,69грн. 10% річних та 8,56грн. інфляційних.

Як вбачається із вказаного розрахунку, позивачем нараховано інфляційні на всю суму заборгованості у розмірі 8563,65грн. за вересень 2011 року, що складає 8,56грн. Перевіривши вказаний розрахунок, суд дійшов висновку, що інфляційні у вказаній позивачем сумі заявлено до стягнення обґрунтовано та правомірно.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що при його здійсненні позивачем допущено незначні помилки, зокрема: при визначенні періоду нарахування (на суму 2540грн. - з 08.09.2011р., а вірним є - з 09.09.2011р.), при визначенні кількості днів прострочки (на суму 1393,24грн. нараховано пеню за 112 днів, а вірним є 110 днів), при визначенні сум, на які здійснюється нарахування (згідно усних пояснень представника позивача, за період з 19.09.2011р. по 31.10.2011р. пеню помилково нараховано на суму 531,35грн., а слід було нараховувати на 419,21грн. (2780,00грн. - 240,00грн. - 1620,79грн. - 200,00грн. - 300,00грн.)). Тому, згідно здійсненого судом перерахунку, до стягнення з відповідача підлягає 356,37грн. пені. У стягненні 4,30грн. пені слід відмовити за безпідставністю.

Щодо нарахованих 10% річних у розмірі 232,69грн., суд здійснивши перерахунок річних вважає правомірно нарахованою суму 229,92грн. У стягненні 2,77грн. 10% річних слід відмовити.

У зв'язку з тим, що прострочення в оплаті за поставлений товар склала більше чотирнадцяти днів, позивач, керуючись п. 9.2. Договору, заявив до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20%, що складає 1712,73грн. Даний розрахунок позивача є правомірним, та таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, керуючись п.3 ст. 83 ГПК України, суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахованого штрафу.

Так, згідно частини першої ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст. 230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Керуючись вищевказаним, враховуючи співвідношення суми основного боргу з розміром нарахованого штрафу, період прострочки в оплаті основного боргу, а також ті обставини, що до стягнення з відповідача крім 1712,73грн. штрафу нараховано пеню, 10% річних та інфляційні, суд вважає за доцільне зменшити розмір заявленого позивачем штрафу на 500,00грн. Тому до стягнення підлягає 1212,73грн. штрафу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до приписів чинного законодавства та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 10371,23грн., з яких: 8563,65грн. основного боргу; 1212,73грн. штрафу; 356,37грн. пені; 229,92грн. 10% річних; 8,56грн. інфляційних.

У стягненні 4,30грн. пені та 2,77грн. 10% річних слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу до 1212,73грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамік" (10020, м. Житомир, Богунський р-н., вул. Богунська, 50, код 33020139)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен трак ком'юнеті" (10031, м. Житомир, Богунський р-н., вул. Гранітна, 14, код 36489735):

- 8563,65грн. основного боргу;

- 1212,73грн. штрафу;

- 356,37грн. пені;

- 229,92грн. 10% річних;

- 8,56грн. інфляційних;

- 1476,54 грн. судового збору.

4. У стягненні 4,30грн. пені та 2,77грн. 10% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 12 грудня 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - до справи

2,3 - сторонам.

<Текст >