Рішення № 19908589, 13.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 грудня 2011 р. Справа 3/57/2011/5003

за позовом: Прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України, як органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Замостянських електричних мереж"

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1 908,79 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники:

прокуратури: ОСОБА_2 - довіреність № 53-3129-11вих від 13.12.11р.;

позивача: ОСОБА_3 - довіреність № 1-14-2714 від 01.01.11р.;

відповідача: не з"явився;

ВСТАНОВИВ :

Прокурором Вінницького району Вінницької області подано позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Замостянських електричних мереж" 650,50 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1097,87 грн. - за перевищення договірної величини споживання, 160,45 грн. - пені.

15.11.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №3/57/2011/5003 та призначено її до розгляду на 29.11.2011 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Ухвалою суду від 29.11.2011р. розгляд справи відкладено на 13.12.2011р.

В судовому засіданні 13.12.2011р. прокурор та представник позивача подали заяву про уточнення позовних вимог № б/н від 13.12.2011р. в якій відмовились від пені в розмірі 160,45 грн. Таким чином просять стягнути з відповідача 650,50 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 1097,87 грн. - за перевищення договірної величини споживання.

Дана заява прийнято судом до розгляду відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судове засідання 13.12.2011р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів не надав, причини неявки суду не повідомив.

При цьому, слід зазначити що ухвали суду від 15.11.2011р. та 29.11.2011р. надсилались відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_1), зазначена адреса ідентична тій, що вказана у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11903587 станом на 29.11.2011р. Проте конверти з ухвалами повертались до суду з написами відділення поштового зв"язку: "за зазначеною адресою не проживає".

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.04.2008р. між ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі СО "Замостянські електричні мережі", яке відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (за договором “постачальник”) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (за договором - "споживач") укладено договір №501 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 18 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається споживачу за цей час та протягом якого споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду (п. 1.2. договору).

Точка продажу електроенергії: на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача згідно додатка № 2 (п.1.3. Договору).

Пунктом 1.4. договору визначено, що споживач має другий клас напруги.

Як встановлено п.п. 2.3 договору споживач зобовязується виконувати умови цього договору, зокрема дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору, проводити оплату вартості спожитої електроенергії протягом 5 днів з дня отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок постачальника, до 15 числа кожного розрахункового місяця, направляти до постачальника свого уповноваженого представника для надання звіту про кількість спожитої електроенергії за розрахунковий період та проведення взаємозвірки розрахунків між сторонами.

Пунктом 9.8 договору сторони визначили порядок розрахунку за використану електроенергію: при умові 100% передоплати з 01 по 5 число розрахункового місяця.

На виконання умов договору позивач за період з січня 2011р. по березень 2011р. отримав від позивача активну електроенергію в кількості 2900 кВт/год., всього на загальну суму 2582,33 грн.

Факт поставки електроенергії постачальником підтверджується звітами споживача про використану електроенергію в січні 2011р. та лютому 2011р., рахунками енергопостачальника № 600 від 18.01.2011р., № 2978 від 24.02.2011р., № 4665 від 30.03.2011р. та додатками до них (а.с. 19-23).

Відповідач свої договірні зобовязання стосовно вчасного та повного розрахунку за спожиту електричну енергію виконав частково в сумі 1931,83 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 650,50 грн. (2582,33 грн. - 1931,83 грн.).

Окрім того, споживач в січні та лютому 2011р. допустив перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно п. 4.2. "Правил користування ел. енергією", п. 5.1. договору та додатку № 1 до договору № 501 від 15.04.2008р. щорічно споживач надає енергопостачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії на рік.

Додатком № 1 до договору визначено обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам на 2011 рік. (а.с. 25). Згідно наданих відомостей обсяг очікуваного споживання відповідача на січень 2011р. склав 0 тис. кВт/год, на лютий 2011р. - 677 тис. кВт/год.

Однак відповідачем спожито активної електроенергії згідно звітів за січень 2011р. - 1500 кВт/год, за лютий - 700 кВт/год. Таким чином, перевищення договірної величини в січні - лютому 2011 року склало 1523 кВт/год.(1500 кВт/ год + 23 кВт/ год) на загальну суму 1097,84 грн. Наведене стверджується додатком № 1 до договору, рахунками № 501 від 04.02.2011р. та № 501 від 10.03.2011р. (а.с. 25-27), розрахунком боргу.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з договору, між сторонами склались правовідносини щодо постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п.10.2. Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватись електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до п. 4.4 Правил користування електричною енергією у споживача є право протягом розрахункового періоду письмово звернутися до енергопостачальника для коригування договірної величини при умові здійснення попередньої оплати за додаткову виділену електроенергію та за відсутності заборгованості, але споживач не надав енергопостачальнику заявку про коригування.

Відповідно до п.п. 4.2.2. договору, за перевищення договірних величин споживання енергії, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач оплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 650,50 грн. за спожиту активну електричну енергію та 1097,84 грн. - заборгованості за перевищення договірної величини споживання, підтверджуються наявними у справі документами та відповідають чинному законодавству, а тому зазначені вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши заяву про уточнення позовних вимог № б/н від 13.12.2011р. подану прокурором та представником позивача в судовому засіданні 13.12.2011р., в якій останні відмовились від пені в розмірі 160,45 грн., суд дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява прокурора та позивача про відмову від позову в частині вимог про стягнення з відповідача 160,45 грн. пені приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України прокурору та позивачу розяснені процесуальні наслідки їх дій.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (з урахуванням заяви про відмову від позову в частині стягнення пені), з покладенням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

13.12.2011року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, 21001) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130694, вул. 1-го Травня, 2, м. Вінниця, 21050) в особі Структурної одиниці "Замостянські електричні мережі", код ЄДРПОУ 25512876 (21008, с. Бохоники, Вінницького району, Вінницької області, вул. Гніванське шосе, 1) 650,50 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1097,84 грн. - заборгованості за перевищення договірної величини споживання.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) до Державного бюджету України 1292,85 грн. - судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Провадження у справі в частині стягнення 160,45 грн. пені припинити.

6. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 грудня 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1).