Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 315
РІШЕННЯ
Іменем України
12.12.2011Справа №5002-5/4512-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Овочівник» (72311, м. Мелітополь, Каховське шосе, 25)
до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1
про стягнення 21 575, 00 грн.
Суддя М.П.Гаврилюк
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача Федорова Н.І. представник за довіреністю від 14 жовтня 2011 року.
Від відповідача не зявився.
Суть спору:
Позивач, «Агрофірма «Овочівник» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в який просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 21100,00 грн. та пеню у розмірі 475,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору поставки від 12 травня 2011 року № 4 здійснена оплата за поставлений товар не в повному обсязі, у звязку з чим, за ним склалася заборгованість у розмірі 21100,00 грн.
У ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 19600,00 грн. та пеню у розмірі 475,00 грн.
Відповідача заперечує але відзив на позовну заяву суду не надав.
12 грудня 2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не зявився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, причини незявлення до суду не відомі.
Враховуючі те, що розгляд справи вже відкладався та з огляду на обмеження строків розгляду спору, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю відповідача у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у матеріалах справи документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ:
12 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Овочівник» (постачальник за договором) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець за договором) був укладений договір поставки № 4, згідно умов якого позивач зобовязався передати у встановлений строк товар у власність відповідачу для використання його у своєї діяльності, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар в порядку визначеному умовами договору (а.с.8).
Відповідно до пункту 3.2. договору відповідач здійснює оплату за поставлений товар протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару на склад відповідача. Датою оплати товари є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок або у касу позивача.
Згідно видаткових накладних (а.с.12-27), позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 70 019,60 грн.
Позивачем зобовязання за договором поставки від 12 травня 2011 року виконані у повному обсязі, товар поставлений в строк, рахунки виставлені відповідачу своєчасно, проте відповідачем у порушення умов договору своєчасно та не в повному обємі вказані рахунки не оплачені, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 30 листопада 2011 року заборгованість за поставлений товар склала 19600,00 грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів повної сплати заборгованості за поставлений товар, не надано спростувань розрахунку заборгованості позивача.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Оскільки відповідачем не виконано зобовязання щодо своєчасної оплати за поставлений товар, відповідно до пункту 7.2. договору позивачем нарахована сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу у сумі 475,00 грн.
Відповідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Виконання цивільних обовязків згідно статті 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором поставки від 12 травня 2011 року №4, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 19600,00 грн. та пені у розмірі 475,00 є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, розрахунками та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на відповідача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 15 грудня 2011 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1 в ПАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО НОМЕР_2, ІНН. НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Овочівник» (72311, м. Мелітополь, Каховське шосе, 25, р/р 26008028009001 ПАТ «Банк Кіпру» м. Київ, МФО 320940, ЄДРПОУ 05394972) суму основного боргу у розмірі 19600,00 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1 в ПАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО НОМЕР_2, ІНН. НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Овочівник» (72311, м. Мелітополь, Каховське шосе, 25, р/р 26008028009001 ПАТ «Банк Кіпру» м. Київ, МФО 320940, ЄДРПОУ 05394972) пеню у розмірі 475,00 грн.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1 в ПАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО НОМЕР_2, ІНН. НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Овочівник» (72311, м. Мелітополь, Каховське шосе, 25, р/р 26008028009001 ПАТ «Банк Кіпру» м. Київ, МФО 320940, ЄДРПОУ 05394972) державне мито у сумі 200,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримГаврилюк М.П.
Судове рішення № 19908511, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 12.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4512-2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: