Рішення № 19905438, 29.11.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р. Справа № 5027/1220/2011. За позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” в особі Герцаївського району електричних мереж до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 18676,83 грн.

Суддя Дутка В.В.

Представники

від позивача ОСОБА_2, довіреність від 18.03.2011р..

від відповідача ОСОБА_1, приватний підприємець

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” в особі Герцаївського району електричних мереж звернулося з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 18676,83 грн. заборгованості за спожиту електроенергію.

Позов мотивований невиконанням відповідачем угоди від 23.05.2011р. про погашення заборгованості в сумі 18676,83 грн., згідно погодженого сторонам графіку.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 31.10.2011р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15.11.2011р., сторони зобовязано подати додаткові докази.

Ухвалою від 15.11.2011р. розгляд справи відкладено на 29.11.2011р. у звязку з неявкою в засідання представника відповідача, неподанням сторонами витребуваних документів.

Представник позивача подав у судове засідання клопотання про зменшення позовних вимог з 18676,83 грн. до 15176,83 грн., у звязку з частковою оплатою боргу в сумі 3500,00 грн.

Відповідач заявлену до стягнення заборгованість визнав та просив надати розстрочку виконання рішення на один рік.

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог, суд з урахуванням положень ст. 22 ГПК України приймає її до розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

14 липня 2005р. між сторонами укладений договір №263 на користування електричною енергією.

Статтею 3 Закону України “Про електроенергетику” відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Частиною 4 ст. 26 цього ж Закону передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно звіту відповідача про використану електроенергію в лютому 2011р. останній спожив 11225 кВт.

Позивач виставив відповідачеві рахунок №НОМЕР_2 за спожиту активну електроенергію в лютому 2011р. в сумі 10187,36 грн., та рахунок №1293 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, згідно договору №0263 від 14.07.2005р. на суму 8489,47 грн.

23.05.2011р. відповідач звернувся до позивача за заявою про реструктуризацію боргу у сумі 10187,36 грн., та перевищення ліміту в сумі 8489,47 грн. строком на шість місяців. Цього ж дня між сторонами укладена угода №8 про погашення заборгованості, за умовами якої відповідач зобовязувався погасити вищезгадану заборгованість на умовах розстрочення платежів на шість місяців рівними частинами, згідно графіку з червня по листопада 2011р. щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач погасив реструктуризовану заборгованість частково в сумі 3500 грн., а саме 21.10.2011р. в сумі 2000 грн. та 31.10.2011р. в сумі 1500 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №4082, №4238.

Відтак зменшені позовні вимоги становлять (18676,83 3500,00) 15176,83 грн., з них 6687,36 грн. борг за спожиту активну електроенергію, 8489,47 грн. за перевищення ліміту споживання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, згідно графіку, за період з червня по жовтень 2011р. в сумі 12064,10 грн., в тому числі 7074,60 грн. за перевищення ліміту та 4989,50 грн. за спожиту електроенергію.

Оскільки позивач звернувся з позовом 27.10.2011р., а реструктуризований борг за листопад 2011р. підлягав сплаті до 25.11.2011р., згідно угоди №8 від 23.05.2011р., то вимоги в частині стягнення з відповідача 1414,92 грн. та 1697,90 грн. заявлено передчасно, а тому позов в цій частині є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Таким чином, зменшені позовні вимоги в сумі 15176,83 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 12064,10 грн.

Згідно зі ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Усне клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на його необґрунтованість.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Отже, до заяви про розстрочку виконання рішення мають бути додані докази, які підтверджують обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. Проте, відповідач в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України не наводить конкретних виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення, доказів у підтвердження неможливості виконання рішення у встановлений строк.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” в особі Герцаївського району електричних мереж, вул.Ш.Великого,1, м.Герца Чернівецької області, код 00130760, 12064,10 грн. за порушення правил користування електроенергією на paxунок 26031309820000 в ЧФ “Ощадбанку”, МФО 356334, код 00130760; 172,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 136,33 грн. державного мита на рахунок 26008087113542 в Філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 356271, код 00130760:

4.У задоволенні решти позовних вимог у сумі 3112,73 грн. відмовити.

Суддя В.В.Дутка

Повне рішення складено 30.11.2011р.