Рішення № 19905437, 28.11.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2011 р. Справа № 5027/1251/2011. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Никос"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкомплекс"

про стягнення заборгованості 250825,11 грн.

Суддя О.Г. Проскурняк

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 довіреність №6 від 17 серпня 2011 року

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Никос" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкомплекс" про стягнення заборгованості у сумі 250825,11 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 25 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Никос" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройкомплекс" укладено договір підряду № 356 на проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, у відповідності до монтажної схеми, наданою замовником. Пунктом 1.3. договору визначено, що замовник в межах вартості, визначеної у пункті 2.1 цього договору, приймає та оплачує роботи з монтажу та введенню в експлуатацію в порядку та строки визначені договором.

Далі позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт належним чином не здійснив, у звязку з чим виникла заборгованість у сумі 151416,00 грн. За порушення умов договору позивачем нараховано 3% річних у сумі 3507,94 грн., інфляційні у сумі 4263,72 грн. та пеню у сумі 91637,45 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату і місце засідання суду.

Не зявлення у судове засідання представника відповідача та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного:

25 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Никос"(підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройкомплекс" (замовник) укладено договір підряду № 356 на монтажно-пусконалагоджувальні роботи, згідно якого позивач доручає, а відповідач приймає на себе комплекс робіт по монтажу та пусконалагоджуванню за адресою : м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, загальна ціна є договірною та визначається згідно з приблизним кошторисом який складає 451416,00 грн.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що кінцева вартість робіт по договору визначається кошторисом, зробленим по фактично виконаним роботам та використаних матеріалів, згідно форм № КБ-2в та № КБ-3.

Відповідно до актів приймання передачі виконаних робіт № 356/1 за 01 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року на суму 300004,80 грн., № 356/2 за квітень 2011 року на суму 151411,20 грн., що підписані і скріплені печатками сторін, позивач виконав монтажно-пусконалагоджувальні роботи, на загальну суму 451416,00 грн.

Пунктами 2.4 та 2.5 договору підряду № 356 від 25 жовтня 2010 року встановлена оплата робіт в два етапи: перший етап передоплата 80% вартості від договірної вартості, яка складає 361132,80 грн. та проводиться не пізніше трьох банківських днів після підписання належним чином уповноваженими представниками сторін; другий етап кінцевий розрахунок, згідно акту по формі № КБ-2в та № КБ-3, виконується замовником в строк не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі підрядних робіт.

Так, акт приймання передачі виконаних робіт № 356/2 підписано і скріплено печатками сторін 04 квітня 2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройкомплекс" на виконання умов договору згідно банківських виписок здійснило оплату: 26 жовтня 2010 року на суму 150000,00 грн., 09 листопада 2010 року на суму 100000,00 грн. та 18 листопада 2010 року на суму 50000,00 грн., всього на суму 300000,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається, відповідач зобовязання по оплаті виконаних робіт належним чином не виконував у результаті чого виникла заборгованість у сумі 151416,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивач за прострочення виконання зобовязання по оплаті вартості за виконані роботи правомірно нарахував 3% річних у сумі 3507,94 грн. та інфляційні у сумі 4263,72 грн.

Пунктом 8.3 договору підряду визначено, що за порушення відповідачем строків оплати згідно пунктом 2.5 означеного договору, останній зобовязується сплатити виконавцю за кожний календарний день прострочення 0,5% відсотка, від суми невиконаного відповідного етапу розрахунків за даним договором. Також, пунктом 8.5 договору визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, позивач за прострочення грошового зобовязання нарахував відповідачу 0,5 % пені за кожний день прострочення, що становить 91637,45 грн.

Однак, статтею 3 Закону України № 543/96/ВР від 22 листопада 1996 року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, розмір пені з урахуванням вимог статті 3 означеного Закону України № 543/96/ВР від 22 листопада 1996 року становить 13058,88 грн.

За таких обставин, позивач не правомірно здійснив розрахунок пені виходячи з умов договору, у звязку з чим підлягає стягненню пеня обчислена виходячи з подвійної облікової ставки НБУ у сумі 13052,88 грн. (151416,00Ч2Ч7,75Ч203):(365Ч100).

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Стройкомплекс” вул. Руська, будинок 129 А, м. Чернівці, код 32929561, р/р 26005003600339 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Никос” вул. Кримського, 27-А, офіс 206 м. Київ, код 32424150, р/р 26006026446121 в Київській міській філії АКБ Соціального розвитку "Укросоцбанк", МФО 322012 151416,00 грн. загальну суму боргу, 3507,94 грн. три відсотки річних, 4263,72 грн. інфляційних, 13052,88 грн. пені, 1722,40 грн. державного мита та 162,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 78584,57 грн. пені.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Г. Проскурняк

Повне рішення складено 30 листопада 2010 року.