Рішення № 19904678, 17.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 рокуСправа № 18/5026/2300/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

від третьої особи ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства “Миронівська

птахофабрика”, с. Степанці, Канівського району, Черкаської

області

до публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго”,

м. Черкаси

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Національної комісії регулювання електроенергетики України,

м. Київ

про стягнення 447 602 грн. 36 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося приватне акціонерне товариство “Миронівська птахофабрика” до публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” про стягнення 447 602 грн. 36 коп., в тому числі: 446422 грн. 10 коп. заборгованості, 446 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 733 грн. 84 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 жовтня 2011 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01 листопада 2011 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 листопада 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію регулювання електроенергетики України та відкладено розгляд справи на 17 листопада 2011 року.

17 листопада 2011 року до суду надійшла заява від позивача про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог від 16 листопада 2011 року №1728.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач має право змінити предмет або підставу позову до початку розгляду господарським судом справи по суті шляхом подання письмової заяви.

Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, розяснення сторонам їх прав та обовязків, зясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв.

Заява позивача про зміну підстав позову надійшла до суду після початку розгляду справи по суті, що, зокрема, підтверджується протоколом судового засідання від 01 листопада 2011 року.

Таким чином, суд вважає за необхідне заяву приватного акціонерного товариства “Миронівська птахофабрика” в частині зміни підстав позову залишити без розгляду.

Водночас, оскільки в даній заяві позивач також просив суд збільшити розмір позовних вимог, проте, до поданої заяви позивачем не було додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку, зазначаена заява підлягає поверненню позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Отже, господарським судом Черкаської області розглядаються позовні вимоги без врахування заяви приватного акціонерного товариства “Миронівська птахофабрика” від 16 листопада 2011 року.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач не був позбавлений можливостей надати суду відзив на позов, та відповідні письмові докази в спростування доводів позивача, а також забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 листопада 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/2300/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 01 липня 2010 року між відкритим акціонерним товариством “Черкасиобленерго” (найменування товариства на публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго” змінено на підставі вимог ч. 5 розділу ХVІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про акціонерні товариства”) (постачальник) та закритим акціонерним товариством “Миронівська птахофабрика” (найменування товариства на приватне акціонерне товариство “Миронівська птахофабрика” змінено на підставі вимог ч. 5 розділу ХVІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про акціонерні товариства”) (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії за №84.

Згідно п. 1. вищевказаного договору постачальник зобовязався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 28830 кВт, а споживач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Звертаючись до суду з даним позовом, як на підставу своїх вимог позивач посилався, зокрема, на приписи ст.ст. 526, 530, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 179 181, 216-218, 223, 230, 265, 267 ГК України та просив суд стягнути з відповідача 446422 грн. 10 коп. заборгованості, 446 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 733 грн. 84 коп. 3% річних.

Підстава позову, це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у звязку з недопущенням відключення підприємства від енергопостачання, 15 серпня 2011 року позивачем було сплачено відповідачу 376712 грн. 98 коп. за перевищення ліміту електропостачання за липень 2011 року та 69709 грн. 12 коп. за перевищення ліміту електричної потужності в липні 2011 року, визначених в приписі попередженні від 09 серпня 2011 року.

16 серпня 2011 року на адресу відповідача було направлено вимогу в порядку п. 2 ст. 530 ЦК України про повернення коштів в сумі 446422 грн. 10 коп.

Однак вищевказану вимогу було залишено відповідачем без відповіді.

19 серпня 2011 року позивачем було повторно сплачено відповідачу 376712 грн. 98 коп. за перевищення ліміту електропостачання за липень 2011 року та 69709 грн. 12 коп. за перевищення ліміту електричної потужності в липні 2011 року, оскільки 17 серпня 2011 року надійшов від відповідача повторний припис попередження, в звязку з тим, що позивачем при оплаті рахунків не було вказано призначення платежу: “за перевищення ліміту електричної потужності в липні 2011 року” та “за над лімітне споживання електричної енергії за липень 2011 року”.

Оскільки даного застереження не було зазначено в рахунках і попередньому приписі попередженні, кошти сплачені 15 серпня 2011 року було зараховано відповідачем як оплата поточного споживання позивачем електроенергії.

23 серпня 2011 року відповідачу було надіслано вимогу про повернення коштів в сумі 446422 грн. 10 коп.

Зазначену вимогу було отримано відповідачем 13 вересня 2011 року, проте залишено її без відповіді.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Тобто, згідно умов договору про постачання електричної енергії від 01 липня 2010 року відповідач зобовязувався постачати позивачу електричну енергію, а останній сплачувати її вартість.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та обрати відповідний спосіб такого захисту.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за невиконання зобовязання, а також просив суд стягнути з відповідача інфляційні та річні.

Проте, в даному випадку позивач невірно обрав спосіб захисту свого порушеного права, оскільки як вже зазначалось вище, виходячи з умов укладеного договору поставки, саме у позивача виник обовязок з оплати отриманої електроенергії, а не у відповідача.

Вимог в порядку ст. 693 ЦК України чи ст.1212 ЦК України про позивач суду не заявляв.

Заяву про зміну підстав позову судом залишено без розгляду.

Враховуючи вищенаведене позов приватного акціонерного товариства “Миронівська птахофабрика” про стягнення боргу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 22 листопада 2011 року.