Рішення № 19904366, 30.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2011 р.Справа № 17/5025/1775/11 За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 смт. Летичів

до Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Хмельницький

про стягнення 4517,94 грн. - заборгованості за договором підряду, 1700,00 грн. - моральної шкоди

Суддя Димбовський В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - за договором про надання юридичних послуг від 12.09.2011р.

відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №03-11 від 11.01.2011р.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 4517,94 грн. - заборгованості за договором підряду, 1700,00 грн. - моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору підряду від 01.09.2008р. не розрахувався за виконані роботи, в результаті чого, як стверджує позивач, утворилась заборгованість. Крім того, зазначає, що ухилення відповідача від виконання своїх зобовязань за договором спричинило погіршення стану психічного здоровя, втрату душевного спокою, перебування тривалий час в стані тривоги. Вказує, що багато часу витрачено на турботи, повязані з переговорами з відповідачем з приводу повернення суми боргу. Зазначає, що терпить суттєві незручності та вимушена суттєво обмежувати себе у задоволенні своїх нагальних потреб, оскільки неотримані кошти мала б використати у веденні підприємницької діяльності, для отримання додаткового доходу, в інтересах своєї сімї. З огляду на викладені вище обставини, позивач вважає, що йому завдано моральних страждань, та просить суд стягнути з відповідача 1700,00 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обгрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав пропущення строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України. На думку відповідача, строк позовної давності закінчився 30.09.2011р. В обгрунтування своїх доводів вказує, що пунктом 9.1. визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту його остаточного виконання сторонами. Вважаючи, що оскільки акт приймання виконаних робіт було підписано 30.09.2008р., і роботи виконані і здані, дія договору закінчилась 30.09.2008р., тому, на думку відповідача, строк позовної давності закінчився 30.09.2011р. Також, заперечує про нарахування та стягнення моральної шкоди, вважаючи, що факт несплати вчасно частини грошових коштів за виконані роботи не є підставою для стягнення моральної шкоди. Зауважує, що позивачем чітко не зазначено в чому саме полягають його страждання та завдана моральна шкода, необгрунтовано суми, нарахованої за моральну шкоду, та не надано жодних доказів на підтвердження завдання моральної шкоди. Крім того, відповідач заперечує щодо стягнення 1000,00 грн. витрат на юридичні послуги мотивуючи відсутністю в матеріалах справи розрахунку за послуги адвоката, який мав би бути доданий до позовної заяви.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подані раніше заперечення та наполягав на відмові в позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Відповідно до п.п. 5.1., 5.3. Положення філії „Летичівський райавтодор” дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” філія самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань, встановлених підприємством. За результатами виконаних робіт і послуг філія складає і підписує від імені підприємства акти виконаних робіт, представляє їх підприємству для розрахунків із замовниками.

01.09.2008р. між філією „Летичівський райавтодор” Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) укладено договір підряду, відповідно до умов якого за дорученням замовника, підрядник зобовязується на власний ризик виконати поточний ремонт санітарно-виробничого приміщення, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи. (п. п. 1, 2).

Пунктом 6 договору підряду врегульовано порядок здачі-приймання робіт. Згідно п.п. 6.1. здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.

При складанні договору підряду, а також в розділі 4 договору підряду сторони погодили ціну та умови оплати роботи, а саме: згідно п.п. 4.1., 4.2. за виконану роботу замовник сплачує підряднику 10174,00 грн. протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до п. 9.1. договір підряду набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його остаточного виконання сторонами.

На виконання умов договору підряду від 01.09.2008р. позивачем було виконано поточний ремонт санітарно-виробничого приміщення на загальну суму 10174,00 грн., про що свідчать складені та підписані між сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за вересень 2008 року та довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за вересень 2008 року.

За виконані підрядні роботи відповідач розрахувався з позивачем частково загалом на суму 5656,06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №185 від 07.10.2009р. на суму 3000,00 грн., №188 від 14.10.2009р. на суму 1500,00 грн., №85 від 18.06.2010р. на суму 1000,00 грн.

Крім того, як вбачається з накладної №10 від 05.06.2009р. відповідачем позивачу поставлено щебінь фракції 20-40 в кількості 1 метр кубічний на суму 87,50 грн., що разом з транспортними, складськими витратами і ПДВ становить 156,06 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків, підписаного між позивачем та відповідачем, станом на 13.09.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 4517,94 грн.

13.09.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості за виконані роботи, яка отримана відповідачем 14.09.2011р. Однак, претензія залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не здійснив оплату виконаних робіт згідно укладеного договору підряду, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача боргу в примусовому порядку. Крім того, вважаючи, що несплатою грошових коштів йому завдано моральних страждань, просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1700,00 грн.

Аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду від 01.09.2008р., на підставі якого виникли спірні правовідносини, укладений позивачем з філією „Летичівський райавтодор” дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, відповідно до умов якого позивач зобовязався виконати поточний ремонт санітарно-виробничого приміщення, а філія - прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з частиною 4 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Відповідно до п. 1.1. Положення філії „Летичівський райавтодор” дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, що затверджено наказом ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” від 22.05.2002р. №32 в.о. директора Матус М.І., філія створена як відособлений структурний підрозділ дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”.

Як передбачено п. 3.3. філія може від імені і за дорученням директора підприємства укладати договори відповідно до предмета діяльності підприємства, представляти інтереси філії і підприємства у всіх установах, організаціях, підприємствах, обєднаннях, асоціаціях у межах, наданих їй повноважень.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.3. Положення філія самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань, встановлених підприємством. За результатами виконаних робіт і послуг філія складає і підписує від імені підприємства акти виконаних робіт, представляє їх підприємству для розрахунків із замовниками.

Між тим, згідно п. 3.2. Положення підприємство несе відповідальність за зобовязанням філії.

Як зазначено у розясненні Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994р. №02-5/492 „Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб” коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи акту приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за вересень 2008 року та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за вересень 2008 року вказано перелік робіт, виконання яких було здійснено позивачем і виконання яких було прийнято відповідачем, а також визначена їх вартість. Вказані акт та довідка підписані та скріплені печатками сторін і не містять ніяких зауважень, тобто сторони підтвердили, що такі роботи є виконаними та погодили їх вартість.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач виконав взяті на себе зобовязання згідно умов договору підряду від 01.09.2008р. та виконав підрядні роботи на загальну суму 10174,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Необхідно зазначити, що згідно п.п. 4.1., 4.2. договору підряду від 01.09.2008р. відповідач зобовязався сплатити позивачу за виконану роботу 10174,00 грн. протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт.

Акт приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за вересень 2008 року на суму 10174,00 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за вересень 2008 року підписані між сторонами 30.09.2008р.

Отже, строк виконання відповідачем зобовязання з оплати робіт згідно договору підряду настав 10.10.2008р.

Як свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення, відповідач за виконані підрядні роботи розрахувався частково на суму 5656,06 грн. Крім того, згідно накладної №10 від 05.06.2009р. відповідач поставив позивачу товар, що разом з транспортними, складськими витратами і ПДВ становить 156,06 грн.

Оскільки, відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав свій обовязок щодо здійснення повної оплати виконаних підрядних робіт згідно акту, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобовязання, і у нього перед позивачем наявна заборгованість.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті виконаних робіт в розмірі 4517,94 грн. є правомірною.

Стосовно доводів відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

За приписом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Заборгованість відповідача перед позивачем утворилась в результаті невиконання ним умов договору підряду від 01.09.2008р.

Як вже вказувалось вище, згідно п.п. 4.1., 4.2. договору відповідач зобовязався сплатити позивачу за виконану роботу 10174,00 грн. протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт.

Отже, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом десятиденного строку після підписання акту здачі-приймання робіт.

З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.

Строк оплати за виконані підрядні роботи згідно акту приймання виконаних підрядних робіт від 30.09.2008р. настав - 10.10.2008р., тому прострочка в оплаті і відповідно підстави для звернення з позовом до суду розпочинає перебіг з 11.10.2008р.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду 10.10.2011р., про що свідчить дата на штампі господарського суду області, проставлена на позовній заяві.

Таким чином, позивачем не було пропущено загальний строк позовної давності в 3 роки, перебіг якого закінчився 11.10.2011р.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 1700,00 грн. моральної шкоди, яка, на думку позивача, спричинена йому внаслідок ухилення відповідача від виконання своїх зобовязань за договором підряду щодо оплати виконаних робіт. Як стверджує позивач, це спричинило погіршення стану його психічного здоровя, втрату душевного спокою, перебування тривалий час в стані тривоги. Зазначає, що терпить суттєві незручності та вимушена суттєво обмежувати себе у задоволенні своїх нагальних потреб, оскільки неотримані кошти мала б використати у веденні підприємницької діяльності, для отримання додаткового доходу, в інтересах своєї сімї.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або інтересу.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. №4, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001р. №5 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, всупереч правилам ст. 33 ГПК України, позивачем не надано доказів на підтвердження факту, що неправомірні дії відповідача призвели до його душевних страждань, погіршення стану здоровя, неможливість здійснення підприємницької діяльності, тощо. Крім того, позивачем не надано мотивованого обґрунтування визначення розміру моральної шкоди в сумі 1700,00 грн.

Враховуючи, що позивачем не доведено факт понесення ним моральної шкоди, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1700,00 грн. моральної шкоди належить відмовити.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 4517,94 грн. заборгованості за договором підряду.

В решті позову належить відмовити.

Необхідно відмітити, що позивачем помилково в суму позову включено витрати на юридичні послуги в розмірі 1000,00 грн., оскільки відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до судових витрат. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались.

Суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 600,00 грн. витрат на юридичні послуги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2011р. між адвокатом ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір про надання юридичних послуг, згідно п.п. 2.3.1., 2.3.2., 4.1.,4.2. якого за надання юридичних послуг клієнт зобовязався сплатити гонорар адвокату у розмірі та в строк погоджені між ними. Прийняти все виконане, що стосується доручення, а при відмові у прийняті доручення згідно цього договору, протягом 2-х днів після повідомлення про виконання доручення, письмово мотивувати таку відмову. На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг юридичних послуг враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється протоколом до цього договору.

Протоколом №1 від 26.09.2011р. до договору про надання юридичних послуг від 12.09.2011р. підтверджується факт надання адвокатом ОСОБА_2 клієнту ОСОБА_5 юридичних послуг: юридичних консультацій, підготовки і виготовлення документів щодо досудового врегулювання спору та підготовки і виготовлення документів щодо заявлення позову до суду, а також сплати адвокату гонорару за надані юридичні послуги за взаємною домовленістю сторін в розмірі 1000,00 грн.

Згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №427 від 16.01.2009р. ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю.

За таких обставин вимоги про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги є обґрунтовані та підлягають задоволенню. Разом з тим, суд вважає явно завищеною суму витрат на послуги адвоката, яка є неспіврозмірною і повинна бути обмежена до 600,00 грн. При цьому суд враховує пункт 12 розяснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.98 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, який вказує, що вирішуючи питанняпро розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на юридичні послуги в розмірі 600,00 грн.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі, що діяли на момент подання позову.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 смт. Летичів до Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Хмельницький про стягнення 4517,94 грн. - заборгованості за договором підряду, 1700,00 грн. - моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (м. Хмельницький, вул. Свободи, 77; код ЄДРПОУ 31100492) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4517,94 грн. (чотири тисячі пятсот сімнадцять гривень 94 коп.) - заборгованості за договором підряду, 600,00 грн. (шістсот гривень 00 коп.) - витрат на юридичні послуги, 74,11 грн. (сімдесят чотири гривні 11 коп.) - витрат по оплаті державного мита та 171,47 грн. (сто сімдесят одну гривню 47 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя В.В. Димбовський

Повне рішення виготовлено та підписано 02 грудня 2011 року.

Віддруковано 3 примірника:

1 до справи,

2 позивачу,

3 відповідачу.