Рішення № 19904086, 17.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2011 р.Справа № 16/5025/1968/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Західсталь”, м. Луцьк

до Державного підприємства „Замкова виправна колонія №58”, м. Ізяслав Хмельницької області

про стягнення 21 650,05 грн. заборгованості

Суддя Магера В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довір. від 08.09.2011 р.;

від відповідача: не зявився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача 21650,05 грн. заборгованості за переданий відповідачу металопрокат згідно накладної від 05.08.2011р.

Представник позивача в засідання суду прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, проте у направленому суду письмовому відзиві від 17.11.2011р. №4395 повідомив, що суму заборгованості визнає в повному обсязі та відшуковує кошти для погашення боргу, оскільки підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група „Західсталь”, м. Луцьк значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно із Витягом із ЄДР станом на 16.11.2011р.

Державне підприємство „Підприємство замкової виправної колонії управління державного Департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області №58 м. Ізяслав, як юридична особа зареєстрована Ізяславською райдержадміністрацією 17.04.2000р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №681246.

За усною домовленістю ТОВ ТГ „Західсталь”, як постачальник, передав ДП „Замкова виправна колонія №58”, покупцю товар (металопрокат) на суму 21 650,05 грн. по довіреності №000264 від 04.08.2011р., згідно видаткової накладної №1242 від 05.08.2011р. з відмітками про отримання товару відповідачем.

Оскільки за отриманий товар відповідач не розрахувався, 20.09.2011р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу б/н, згідно якої просив провести розрахунок по заборгованості на протязі семи днів від дати отримання вимоги (отримана відповідачем 28.09.2011р. згідно поштового повідомлення про вручення).

У звязку із несплатою заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся із позовом, згідно якого просив суд стягнути з відповідача 21650,05 грн. в примусовому порядку.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст. 181 ГК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 ГК України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами було досягнуто домовленості щодо договору поставки, який укладено в усній формі, на виконання якого позивачем проведено поставку товару (металопрокату) згідно поданих в матеріали справи видаткової накладної №1242 від 05.08.2011р. та довіреності №000264 від 04.08.2011р. з відмітками про отримання товару відповідачем.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Судом враховується, що відповідач у поданому відзиві від 17.11.2011р. заявлену до стягнення заборгованість визнав в повному обсязі, тому згідно ч.5 ст.78 ГПК України - у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При цьому, відповідач доводи, викладені в позові не спростував, докази про сплату боргу суду не надав.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтвердженні належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Західсталь”, м. Луцьк до Державного підприємства „Замкова виправна колонія №58”, м. Ізяслав Хмельницької області про стягнення 21 650,05 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Замкова виправна колонія №58”, м. Ізяслав Хмельницької області (вул. Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ 08681028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Західсталь”, м. Луцьк (вул. Лазо, 7, код ЄДРПОУ 32273650) 21650,05 грн. (двадцять одна тисяча шістсот пятдесят гривень 05 коп.) заборгованості, 216, 50 грн. (двісті шістнадцять гривень 50 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2011р.

Віддруковано 2 прим.

1-в матеріали справи

2-відповідача (рекоменд. з повідомлен.)