Рішення № 19903946, 23.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2011 р.Справа № 3/5025/1877/11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Волочиського району електричних мереж м. Волочиськ <в особі >

до Відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ" Волочиський машинобудівний завод, м. Волочиськ

про стягнення 6837,40 грн., у тому числі: 972,14 грн. пені, 1115,16 грн. - 3% річних, 4750,10 грн. інфляційних втрат

Суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №1134 від 07.04.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №1442 від 03.11.2011р.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6837,40 грн., у тому числі: 972,14 грн. пені, 1115,16 грн. - 3% річних, 4750,10 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1 на постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб`єктам підприємницької діяльності від 19.03.2007р., укладеного між сторонами, щодо оплати за використану електричну енергію.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позовну заяву вказує, що дійсно розрахунки за електроенергію проводилися не вчасно, позовні вимоги визнав. Крвм того, посилаючись на ст. 83 ГПК України, подав клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру пені до 100 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

19.03.2007 р. між сторонами укладено договір № 1 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-субєктам підприємницької діяльності.

Згідно умов договору (п.п.1, 2.3.3) постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 3673 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами. Споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №10,3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до додатку №10 до договору розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: - до 1 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 2 числа розрахункового періоду 70% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Позивач свої зобовязання за договорами виконав належним чином, що підтверджується отриманими відповідачем рапортами про відпуск електроенергії та виставленими рахунками-фактурами №1 від 29.10.10р, 29.11.10р., 30.12.10р., 28.01.11р., 25.02.11р., 30.03.11р., 28.04.11р., 30.05.11р., 30.06.11р.

Проте, відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно не провів.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу Постачальника відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 972,14 грн.: 676,32 грн. за період з 01.04.11р. по 06.04.11р., 21,12 грн. за період з 07.04.11р. по 12.04.11р., 274,70 грн. за період 04.05.11р. по 09.05.11р. та 4750,10 грн. інфляційних нарахувань та 1115,16 грн. 3% річних за період з вересня 2010р. по травень 2011р.

В звязку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 4750,10 грн. інфляційних нарахувань та 1115,16 грн. 3% річних за період з вересня 2010р. по травень 2011р.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем, у відповідності до п. 4.2.1 договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, нараховано до стягнення з відповідача 972,14 грн. пені.

Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо зменшення пені до 100,00 грн.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги ступінь виконання відповідачем зобовязання, та відсутність основного боргу, відповідно до ч.2 ст.233 ГК України, керуючись правами, наданими п.3 ст.83 ГПК України, суд вважає за можливе, як виняток, задоволити клопотання відповідача, зменшити розмір пені, стягнувши з відповідача 100,00 грн. пені.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ" Волочиський машинобудівний завод (м. Волочиськ, вул. Незалежності,1, код 21322535) на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Волочиського району електричних мереж (м. Волочиськ, вул. Копачівська, 2а, код 22764755) 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.) пені, 1115,16 грн. (одна тисяча сто пятнадцять гривень 16 коп.) - 3% річних, 4750,10 грн. (чотири тисячі сімсот п`ятдесят 10 коп.) інфляційних втрат, 102 грн. (сто дві гривні) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяО.Д. Вибодовський

Повне рішення складено та підписано 23.11.2011р.

Віддрук. 3 прим.:

1. до справи.

2. позивачу.

3. відповідачу.