Рішення № 19903381, 30.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 5023/9507/11

вх. № 9507/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов. № 03/57Д-6 від 25.11.2011 року,

3-ї особи <Текст >відповідача - Бобракова А.В. наказ №03-ок від 25.04.2006 року, 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково- виробничої фірми "Сколот", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 68654,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю науково- виробничої фірми "Сколот", м. Харків про стягнення 68654,15 грн. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов"язків за договором оренди індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна №18/4 від 01.11.2007 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, з урахуванням чого просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2011 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 30.11.2011 року о 11:45 годині.

До господарського суду Харківської області 28.11.2011 року від представника позивача супровідним листом (вх. 23920), були надані витребувані судом документи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

"01" листопада 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Сколот" (Відповідач) був укладений Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна N 18/4.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2011р. Відкрите акціонерне товариство «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань», змінило найменування товариства на Публічне акціонерне товариство «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань».

Відповідно до п. 1.1. Договору та Додаткової угоди № 2 від 01.02.2008 р., Відповідачу було передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення загальною площею 111,5 кв.м., розміщене за адресою: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 271: 1 поверх енергоблоку АББ, інв № 600007, площею 22,6 кв.м.; кімната у енергоблоці на 1-му поверсі АББ, інв № 600007, площею 75,8 кв.м.; кімната № 223 на 2-му поверсі їдальні ЛВК, інв № 600001, площею 13,1 кв.м., що знаходяться на балансі Позивача, з метою використання під виробництво та офіс.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 5.2. Договору, Відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати витрати по комунальним послугам. Згідно до п. З.4., 3.6. Договору "Щомісячна орендна плата та відшкодування витрат перераховується Орендарем Орендодавцеві не пізніше 15-го числа наступного місяця".

Термін дії Договору скінчився 30.09.2010 р. але, Відповідачем не сплачено за надані послуги з грудня 2009 р. по 30 вересня 2010 р. за Актами: № 12 від 31.12.2009 р.; № 1 від 31.01.2010 р.; № 2 від 28.02.2010 р.; № 3 від 31.03.2010 р.; № 4 від 30.04.2010 р.; № 5 від 31.05.2010 р.; № 6 від 30.06.2010 р.; № 7 від 31.07.2010 р.; № 8 від 31.08.2010 р.; № 9 від 30.09.2010р., що призвело до боргу в розмірі: 55 814,95 грн. (З операційної оренди на суму 41 358.68 грн. та відшкодування витрат на суму 14456,27грн.).

Крім того, наявна заборгованість Відповідача підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2010 р., який скріплений підписами уповноважених представників сторін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Крім того, 25.10.2010 р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією щодо реструктуризації заборгованості, де надав графік погашення заборгованості в розмірі 55 814 грн. 95 коп. впродовж вересня 2010 р.- травня 2011 р. але за даним графіком заборгованість Відповідачем теж не була сплачена, що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків станом на 09.04.2011р. за Договором.

Крім того, позивачем була направлена претензією № 20/19031 від 25.05.2011 р., яка була особисто отримана Директором ТОВ НВФ "Сколот" Бобраковим О.В. 20.06.2011 р. про що свідчить особистий підпис та відбиток печатки Товариства на Претензії. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав та борг не сплатив.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості, є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 55814,95 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивачем до стягнення заявлена пеня за несвоєчасну оплату - 3547,40 грн., штраф - 10 % від суми заборгованості відповідно до п. 3.10. Договору, у розмірі 4 135, 87 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.7. Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцеві відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі 0,04 % суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, предбачено, Якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши нарахування пені у розмірі 3547,40 грн. та штраф - 10 % від суми заборгованості відповідно до п. 3.10. Договору, у розмірі 4 135, 87 грн, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково- виробничої фірми "Сколот" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 16-а, кв.13, Код ЄДРПОУ: 30289563, Св. про держ. Реєстр. А00 № 176749, Св. про реєстр, пл. ПДВ № 29863613, р/р 26000200600007 в ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Київ, МФО 3380537) на користь Публічного акціонерного товариства "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова,271, Код ЄДРПОУ: 14309534, р/р 26005000127797, МФО 351618, філія АТ "Укрексімбанк" м. Харків) борг за Договором № 18/4 від 01.11.2007 р. в розмірі 60 970, 88 грн., пеню за несвоєчасну оплату - 3547,40 грн., штраф - 10 % від суми заборгованості відповідно до п. 3.10. Договору у розмірі 4 135, 87 грн., витрати на сплату судового збору - 1 411,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/9507/11 складено та підписано 02.12.2011 року.