Рішення № 19903108, 22.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5023/8051/11

вх. № 8051/11

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився 3-ї особи <Текст >відповідача - не з*явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Березань 3-я особа <Текст >

до ПП "ХТЛ Плюс", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 6300,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6300,00 грн. боргу за виконане перевезення, згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 20.04.11 р..

Сторони у призначене судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.

Окрім того, позивач через канцелярію 10.11.11 р. суду надав лист, в якому просить суд розглянути справу за його відсутністю, зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю, станом на 31.10.11 р. відповідач розрахунок не провів.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.04.11 р. між сторонами було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до умов якого позивач зобов'язався доставляти заявлений відповідачем вантаж, а відповідач - оплачувати надані послуги з коштів замовника. На виконання умов договору сторони оформили заявку на перевезення вантажу автотранспортом, згідно якої оплата здійснюється безготівковим шляхом після надання оригіналів рахунку та акту виконаних робіт в термін п'яти банківських днів.

Відповідно до розділу 6 договору "Порядок розрахунків" сторони погодили, що відповідач здійснює оплату транспортних послуг позивача з коштів, що надходять від замовника, в термін 14 банківських днів від дня отримання коштів від замовника при умові отримання від позивача всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригіналу рахунку, копії транспортної накладної, оригіналу акту виконаних робіт та оригінали інших документів, що закривають перевезення, або в термін семи днів після отримання від позивача всіх вищевказаних документів за умови, що кошти від замовника вже отримані.

Позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що відповідно до умов Заявки відповідач повинен розрахуватись з позивачем шляхом безготівкового розрахунку протягом п'яти банківських днів після отримання оригіналів документів (рахунку та акту виконаних робіт), у зв'язку з чим, з метою повернення коштів в сумі 6300,00 грн., позивач звернувся до відповідача з претензією, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на надані докази, судом вбачається, що позивач не надав доказів направлення та отримання відповідачем, зазначених в заявці оригіналів документів, доданий до матеріалів справи акт виконаних робіт від 27.04.11 р. підписаний лише з боку позивача.

Вимогу ухвали суду від 30.09.11 р. щодо надання доказів направлення на адресу відповідача оригіналів документів, позивач не виконав, а надав до суду повторну претензію, направлену на його адресу 31.10.11 р. (під час розгляду справи судом), в якій приміткою зазначив, що всі оригінали документів, які підтверджують заявлені у повторній претензії вимоги знаходяться у відповідача.

Дана претензія не може бути прийнята судом до уваги, оскільки вона не є належним доказом направлення оригіналів документів на адресу відповідача.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, документально недоведеними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 44, 75, 82-85 ГПК України, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

В позові - відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 24.11.11 р.