Ухвала суду № 19902750, 15.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"15" листопада 2011 р. Справа № 5023/7593/11

вх. № 7593/11

Суддя господарського суду Харківської області Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання: Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність від 01-37/2917 від 08.09.2011р.; ОСОБА_2 довіреність 01-37/2916 від 08.09.2011 р.;

відповідача - ОСОБА_3 довіреність б/н від 17.09.09 р.;

ВДВС - ОСОБА_4 довіреність №797Z від 21.10.2011 р.;

розглянувши скарги відповідача на дії чи бездіяльність ВДВС Новодолазьської районної Державної адміністрація Харківської області по справі за позовом Нововодолазької районної Державної адміністрації Харківської області, смт. Н. Водолага в інтересах держави< Текст ><Текст >3-я особа <Текст >

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Красноград 3-я особа <Текст >

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2011 року до господарського суду Харківської області відповідачем Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 подана скарга №1 по справі №5023/7593/11, у якій заявник просить визнати постанову державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документу) від 29.09.2011 р. - недійсною. Визнати дії державного виконавця ВДВС Нововодолазького РУЮ, які виразились в поверненні з супроводжувальним листом від 29.09.2011 р. №7413 ухвали господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. зі справи №5023/7593/11 про скасування заходів забезпечення позову - неправомірними. Визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, яка виразилась у не скасуванні заходів забезпечення позову - неправомірною. Також відповідачем 11 жовтня 2011 року представником відповідача до канцелярії господарського суду Харківської області подану скаргу №2, в якій заявник просить визнати дії державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, які виразилися у проведенні 13.09.2011 р. державним виконавцем опису і арешту майна без участі та без повідомлення відповідача - неправомірними. Визнати передачу державним виконавцем ВДВС Новодолазького РУЮ описаного та арештованого майна на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_7, мешканцю м. Вовчанськ, - неправомірними. Визнати дії державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, які виразилися у передачі описаного і арештованого на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_7, мешканцю м. Вовчанськ, без зазначення точної загальної ваги та стану соняшника - неправомірними. Визнати бездіяльність державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, яка виразилась в передачі на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_7, мешканцю м. Вовчанськ, описаного майна без його фактичного вилучення в день здійснення опису та арешту, тобто 13.09.2011 р., - неправомірними. Визнати дії державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, які виразилися у фактичному вилученні 06.10.2011 р. майна, яке було описане та арештоване 13.09.2011 р., без складання в день фактичного вилучення майна акту опису й арешту майна -неправомірними. Визнати бездіяльність державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, яка виразилась в не зазначені в акті опису й арешті майна від 13.09.2011 р. загальної ваги описаного та переданого на зберігання врожаю соняшника та його стану -неправомірними. Визнати оцінку описаного й арештованого майна, що здійснена державним виконавцем ВДВС Новодолазького РУЮ та зазначена в акті опису й арешту майна від 13.09.2011р.- недійсною.

Присутній представник заявника (відповідача) підтримав подані ним скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення поданих відповідачем скарг заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.

Присутній представник ВДВС у судовому засіданні проти задоволення поданих відповідачем скарг заперечував та просив у їх задоволенні відмовити, про що надав пояснення по справі за вх.№4916, які долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали скарги, вислухавши пояснення боржника, судом встановлено наступне.

Нововодолазька районна Державна адміністрація Харківської області (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо зобов"язання відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 звільнити та привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан земельну ділянку земель запасу та резерву Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, та стягнути матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки в сумі 250 000,00 грн.

Разом із позовною заявою позивачем надана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на врожай ярової пшениці та врожай соняшника врожаю 2011 року, який знаходиться на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, які самовільно заняті Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 27 вересня 2011 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "30" вересня 2011 р. об 11:00.

Також ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено, та накладено арешт на врожай ярової пшениці та врожай соняшника врожаю 2011 року, який знаходиться на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, що знаходиться за межами Караванської сільської ради, орієнтовною площею 400 га, які самовільно зайняті Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6.

На виконання зазначеної ухвали суду постановою головного державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2001 р. накладено арешт на врожай ярової пшениці та врожай соняшника врожаю 2011 р., який знаходиться на земельних ділянках, на відповідача було покладено обов'язок негайно виконати ухвалу суду.

27 вересня 2011 року до господарського суду Харківської області звернувся відповідач по справі - фізична особа - підприємець ОСОБА_6 із заявою про скасування заходів забезпечення позову у даній справі за вх. №18414. В поданій заяві відповідач повідомляє, що зазначену земельну ділянку відповідач використовую на підставі відповідних договорів зі 166 власниками земельних ділянок, на підставі яких відповідачу передано у використання 531,6 га землі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2011 року, з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 07 листопада 2011 року, заяву відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову у справі №5023/7593/11 - задоволено. Скасовані заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року у справі №5023/7593/11.

29 вересня 2011 року відповідач звернувся із вищезазначеною ухвалою господарського суду до ВДВС відділу Нововодолазького РУЮ.

Постановою державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ Лугового В.М. Шемет Н.О.) про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 29.09.2011 р. відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу, а саме ухвали господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. зі справи №5023/7593/11 про скасування заходів забезпечення позову.

У зв'язку з чим з супроводжувальним листом від 29.09.2011 р. №7413 ухвала господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. зі справи №5023/7593/11 про скасування заходів забезпечення позову була повернута відповідачу.

Як вбачається з зазначеної постанови вона мотивована тим, що, на думку державного виконавця, виконавчий документ, а саме ухвала господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. про скасування заходів забезпечення позову, не відповідає вимогам встановленим Законом України "Про виконавче провадження" для виконавчого документа (далі по тексту - Закон).

П.4 ч.1 ст.49 Закону встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів забезпечення позову не видається.

Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Скасування заходів до забезпечення позову в порядку статті 68 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає апеляційному та касаційному оскарженню ухвали господарського суду про вжиття таких заходів, оскільки відповідне скасування означає втрату чинності заходів до забезпечення позову з моменту винесення зазначеної ухвали, і це не повязано з перевіркою законності та обґрунтованості їх застосування судом.

Тобто ухвала про скасування заходів забезпечення позову також підлягає негайному виконанню, що не було враховано державним виконавцем при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа).

Згідно зі ст.6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно роз'яснення, що міститься в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і державних осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого - провадження" від 26.12.2003 р. №14, зазначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи діяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Разом з тим зазначені приписи закону були порушені державним виконавцем, що призвело до порушення прав ФОП ОСОБА_6

Згідно зі ст.12 Закону сторони виконавчого провадження мають право брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження.

Таким чином, відповідач мав право брати участь в проведенні державним виконавцем опису і арешту власного майна, давати в ході проведення цієї виконавчої дії свої доводи та міркування.

Однак державний виконавець, провівши опис і арешт майна відповідача, а також подальше вилучення цього майна без його участі та без повідомлення про здійснення такої (таких) виконавчої дії, фактично порушив права відповідача.

Згідно з ч.5 ст.57 Закону про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.

Згідно з п.5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5 та зареєстрованого в Міністерства юстиції України 5.12.1999 р. за №865/4158 (далі по тексту - Інструкція) арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

З врахуванням конкретних обставин справи, в даному випадку доцільніше було б передати майно на відповідальне зберігання власнику майна ФОП ОСОБА_6, а не на зберігання фізичній особі - громадянину, який мешкає в іншому населеному пункті.

Крім того, слід зазначити, що згідно зі ст.11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п.5.6.6 Інструкції в акті опису і арешту повинні бути вказані, крім іншого: назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, -. форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь тощо); - оцінка кожного внесеного в акт предмета і загальна вартість усього майна.

Разом з тим в порушення зазначених приписів Інструкції державним виконавцем в акті опису й арешту не зазначено: загальна вага описаного та переданого на зберігання врожаю соняшника або врожайність соняшника з одного гектара, що дозволяло би встановити загальну кількість (загальну вагу) вилученого (фактично викраденого) соняшнику і, як наслідок, його загальну вартість; стан соняшника (вологість, прілість, тощо); вартість однієї тони соняшнику, виходячи з якої державним виконавцем встановлена загальна вартість соняшнику.

Згідно з ч.1 ст.58 Закону визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Таким чином, актом опису й арешту майна не встановлено, яка загальна кількість та вага насіння соняшника врожаю 2011 р. була описана та вилучена державним виконавцем, відповідно до чого неможливо встановити загальну вартість описаного, арештованого майна.

Як вбачається з акту опису й арешту майна державним виконавцем був: арештований, описаний та вилучений врожай соняшника на площі 200 га та зазначено "охоронну" вартість даного врожаю у розмірі 1 000 000 грн., всупереч вимог п. 5. 6 .6 Інструкції, тобто не визначивши загальну кількість кількість та вагу насіння неможливо встановити загальну вартість описаного та арештованого майна.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч. 2 -4 статті 13 Закону України № 2453 VI ”Про судоустрій та статус суддів” Судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Згідно п.8 Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. за №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 обгрунтованими підтвердженими обставинам справи та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 задовольнити.

2. Визнати постанову державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 29.09.2011 р. - недійсною. 3. Визнати дії державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, які виразились в поверненні ФОП ОСОБА_6 з супроводжувальним листом від 29.09.2011 р. №7413 ухвали господарського суду Харківської області від 28.09.2011 р. зі справи №5023/7593/11 про скасування заходів забезпечення позову - неправомірними.

4. Визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, яка виразилась у не скасуванні заходів забезпечення позову (не знятті арешту з майна ФОП ОСОБА_6.) - неправомірною.

5. Визнати дії державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, які виразилися у проведенні 13.09.2011 р. державним виконавцем опису і арешту майна без участі та без повідомлення ФОП ОСОБА_6 - неправомірними.

6. Визнати передачу державним виконавцем ВДВС Новодолазького РУЮ описаного та арештованого майна на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_7, мешканцю м. Вовчанськ, - неправомірними. 7. Визнати дії державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, які виразилися у передачі описаного і арештованого на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину ОСОБА_7, мешканцю м. Вовчанськ, без зазначення точної загальної ваги стану соняшника - неправомірними.

8. Визнати бездіяльність державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, яка виразилась в передачі на відповідальне зберігання фізичній особі - громадянину Хижняк мешканцю м. Вовчанськ, описаного майна без його фактичного вилучення в день здійснення опису та арешту, тобто 13.09.2011 р., - неправомірними.

9. Визнати дії державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, які виразилися у фактичному вилученні 06.10.2011 р. майна, яке було описане та арештоване 13.09.2011 р., без складання в день фактичного вилучення майна акту опису й арешту майна - неправомірними.

10. Визнати бездіяльність державного виконавця ВДВС Новодолазького РУЮ, яка виразилась в не зазначені в акті опису й арешті майна від 13.09.2011 р. загальної ваги описаного та переданого на зберігання врожаю соняшника та його стану -неправомірними.

11. Визнати оцінку описаного й арештованого майна, що здійснена державним виконавцем ВДВС Новодолазького РУЮ та зазначена в акті опису й арешту майна від 13.09.2011 р. - недійсною.

Суддя Светлічний Ю.В.