Рішення № 19902661, 14.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2011 р. Справа № 5023/7999/11

вх. № 7999/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Заічковська І.М. 3-ї особи < Текст > відповідача - не з*явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків 3-я особа < Текст >

до ПП "Солідарність", м. Харків 3-я особа < Текст >

про стягнення коштів в сумі 536,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія"Харківобленерго" ( позивач) просить суд стягнути з Приватного підприємства "Солідарність" ( відповідача) заборгованість за електроенергію в сумі 251,16 грн., пені 15,29 грн., 3 % річних- 65,34 грн., та індексу інфляції в сумі 205,18 грн., , судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 05-0958 від 01.03.2005 року у відповідності до якого, позивач здійснив у період з березня по серпень 2011 року відпуск електричної енергії відповідачеві. Борг відповідача станом на 01.09.11 року складає 209,30 грн.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 29.09.11 року повернулася до матеріалів справи з відміткою поштового відділення "за закінченням строку зберігання".

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача судом встановлено, що 01.03.05 року між АК "Харківобленерго" та ПП"Солідарність" був укладений договір про постачання електричної енергії №05-0958. Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497) (далі "Правила"), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 2.2.1 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору,з урахуванням розділів 6,7, а Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

АК “Харківобленерго”, як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, та здійснив відпуск електричної енергії Споживачу.Відповідач частково розрахувався за спожиту електричну енергію в результаті чого утворився борг за березень 2011 року.,що становить 251,16 грн.( що складається з тарифної складової 209,30 грн., та ПДВ 20% в сумі 41.86 грн.) Що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.6 Додатку № 2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 15,29 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 205,18грн. та 3% річних в сумі 65,34 грн. визнані судом обгрунтованими та підлягають стягненню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

< Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Солідарність"( м.Харків, вул. Конотопська,1 п/р 26002801706633/980 ф.Жовтневе від ПІБ м.Харкова, МФО 351373, код ЄДРОПУ 31236931) на користь АК"Харківобленерго" ( м.Харків, вул.Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) за:

використану електроенергію в сумі 251,16 грн., на п/рахунок 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823 ;

за решту платежів-за пеню 15,29 грн., індекс інфляції- 205,18 грн.,3 % річних- 65,34 грн., державне мито 102 грн.,236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на п/рахунок 26003010050912 в АТ"Банк Золоті ворота" МФО 351931.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.

рішення підписане 17.11.11 року.