Рішення № 19902590, 10.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. Справа № 42/354-09

вх. № <Текст >

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

прокурора - ОСОБА_1 (дов.)

позивача - ОСОБА_2 (дов.)

3-й особи - <Текст >відповідача - 1 - ОСОБА_3 (дов.)

2-відповідача - ОСОБА_4 (дов.), ОСОБА_5 (дов.) 3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави< Текст >в особі Міністерства оборони України м. Київ 3-я особа <Текст >

до 1.Державного підприємства "Благодатне", с. Благодатне Зміївського району Харківської області

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Військовий радгосп Благодатний", с. Благодатне Зміївського району Харківської області 3-я особа <Текст >

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Харківського гарнізону, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до відповідачів, 1.Державного підприємства Міністерства оборони України "Благодатне", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Військовий радгосп Благодатний", про визнання недійсним договору № 1 від 04.04.2007р.

У судовому засіданні позивач та прокурор підтримують позовні вимоги.

Відповідачі проти позову заперечують, в обґрунтування своїх заперечень посилаються на те, що укладений договір відповідає нормам діючого законодавства та підписаний повноважними представниками сторін.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

4 квітня 2007 року між військовим радгоспом Міністерства оборони України "Благодатний" (в подальшому згідно наказу Міністра оборони України № 372 від 24.07.2008р. перейменований в Державне підприємство "Благодатне") (1-відповідач, орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" (2-відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1.

Згідно п. 1 Договору військовий радгосп "Благодатний" передав, а товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" прийняло в строкове платне користування частину приміщення розміром 25 кв.м. за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.3.1. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату в розмірі 3 грн.

У розділі 7 даного Договору відсутній строк його дії.

Відповідно до ст. 759 ЦК України а договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору .

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

У судовому засіданні судом встановлено, що майно Державного підприємства "Благодатне" є державною власністю та закріплене за ним на праві повного господарського відання, .

Особливості оренди державного майна передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, яка діяла на час укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди є:

- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди;

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань;

- відновлення орендованого майна та умови його повернення;

- виконання зобов'язань;

- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

- відповідальність сторін;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. (ч. 1)

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.(ч. 2)

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. (ч. 3)

Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. (ч. 4)

Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди. (ч. 5)

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, яка діяла на час укладення спірного договору) орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати. Методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Як вбачається з тексту спірного договору він не відповідає вимогам чинного законодавства та не містить усіх істотних умов, зокрема в договорі не визначено об'єкт оренди - склад і вартість майна, його місце розташування, не визначений строк сплати орендної плати, визначений розмір орендної плати не відповідає методиці розрахунку такої плати, оцінка об'єкту оренди як передбачено ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, яка діяла на час укладення спірного договору), не визначений термін дії договору оренди.

Крім того, договір підписаний з обох сторін однією особою, в договорі не зазначено на якій підставі ОСОБА_6 підписує договір від імені ТОВ "ВС Благодатний".

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, а саме :

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд вважає, що спірний договір не відповідає вимогам закону, підписання договору однією особою є неправомірним, а за таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню та спірний договір визнається судом недійсним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються пропорційно на відповідачів. Враховуючи, що даний позов поданий до суду 24.12.2009 р., суд застосовує ставки державного мита, що передбачені Декретом Кабінету Міністрів "Про державне мито" в редакції, що діяла станом на час подання позову.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір № 1 про оренду приміщення від 04.04.2007р., укладений між Державним підприємством "Благодатне" (63461 Харківська область, Зміївський район, с. Благодатне, код 22994509) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Військовий радгосп Благодатний" (63461 Харківська область, Зміївський район, с. Благодатне, код 34713214).

Стягнути з Державного підприємства "Благодатне" (63461 Харківська область, Зміївський район, с. Благодатне, код 22994509) на користь державного бюджету України державне мито в сумі 42,50 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Благодатне" (63461 Харківська область, Зміївський район, с. Благодатне, код 22994509) на користь державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Військовий радгосп Благодатний" (63461 Харківська область, Зміївський район, с. Благодатне, код 34713214) на користь державного бюджету України державне мито в сумі 42,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Військовий радгосп Благодатний" (63461 Харківська область, Зміївський район, с. Благодатне, код 34713214) на користь державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 15.11.2011р.