Рішення № 19902573, 14.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2011 р. Справа № 5023/7892/11

вх. № 7892/11

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - не зявився

позивача - ОСОБА_1, доручення від 11.01.2011 р. 3-й особи - <Текст >відповідача - ОСОБА_2, доручення від 04.01.2011 р. 3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону, м. Київ в інтересах держави< Текст >в особі Мінистерство оборони України, м. Київ 3-я особа <Текст >

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м.Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 85774,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор та позивач просять суд стягнути з відповідача на користь позивача 59695,20 грн. основного боргу, 4563 грн. пені, 956,80 грн. річних та 310,40 грн. інфляційних мотивуючи неналежним виконання з боку відповідача зобовязань по оплаті виконаних робіт за договором № 16-112/1012/ВП-2006 від 30 січня 2006 року, який укладено між позивачем та відповідачем.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 вересня 2011 року про порушення провадження у справі № 5023/7892/11 прийнято позовну заяву прокурора та позивача до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 19 жовтня 2011 року.

В засідання суду 19 жовтня 2011 року прокурор не зявися, позивач та відповідач в засідання суду зявилися.

Позивач в засіданні суду 19 жовтня 2011 року просить суд прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог в якій, вказуючи про сплив строку на оплату за актом про надання послуг № 16-112/1012/ВП-2006/12, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача всього 79284,98 грн. основного боргу, 5012,23 грн. пені, 1166,37 грн. річних та 310,50 грн. інфляційних.

Відповідач проти прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що акт (за яким предявлено уточнення до позову) затверджено 18 липня 2011 року, тобто після спливу строку дії договору, оскілки за додатковою угодою № 7 останній припинив свою дію 30 березня 2011 р.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2011 року розгляд справи було відкладено на 14 листопада 2011 року, в ухвалі суд зазначив про вирішення питання щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог в наступному засіданні суду.

Прокурор в засідання суду 14 листопада 2011 року не з'явився. Позивач в засідання суду 14 листопада 2011 р. з'явився, підтримує заяву про збільшення позовних вимог. Відповідач в засідання суду з'явився, проти прийняття до розгляду заяви заперечує.

Суд, розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 22 ГПК України, вважає за можливе прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог. Справа розглядається з врахуванням прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог.

Позивач позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач проти позовних вимог заперечує частково, а саме в частині акту № 16-112/1012/ВП-2006/12, оскільки вважає його таким, що не має відношення до договору. Також відповідач вказав на те, що стосовно нього порушено справу № 5023/7840/11 про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого прокурору, позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

30 січня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №16-112/1012/ВП-2006 про надання послуг з контролю якості та приймання продукції відповідно до п. 1.1 якого позивач приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення підпорядкованим йому 118 військовим представництвом надання відповідачу послуг з контролю якості та приймання продукції згідно з переліком продукції (робіт, що виконуються), яка підлягає контролю якості й прийманню позивачем відповідно до вимог нормативно-технічної документації та інших умов, вказаних у договорах на постачання продукції (виконання робіт). Відповідач зобов'язується оплатити надані послуги з контролю якості та приймання продукції відповідно до умов договору. До договору було складено та підписано додатки, в тому числі додаткові угоди та переліки продукції, а також протоколи розбіжностей.

Відповідно до п. 3.1 договору за надані послуги відповідач перераховує на рахунок позивача 1 % від вартості продукції (виконаних робіт), яка підлягає контролю, згідно переліку продукції.

Згідно протоколу розбіжностей від 15 червня 2006 до договору № 16-112/1012/ВП-2006 про надання послуг з контролю якості та приймання продукції розрахунки здійснюються шляхом проведення попередньої оплати або у тридцяти денний термін після затвердження сторонами акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконаних робіт). Виконанням обов'язків з боку позивача вважається здійснення Представництвом контролю якості та приймання продукції і складання акту про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт).

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав роботи передбачені договором належним чином та у повному обсязі, що підтверджується актами про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт) №16-112/1012/ВП-2006/9 на суму 20515,64 грн., №16-112/1012/ВП-2006/10 на суму 19589,78 грн., №16-112/1012/ВП-2006/11 на суму 19589,78 грн., №16-112/1012/ВП-2006/12 на суму 19589,78 грн., проте оплату їх вартості відповідач не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 16-112/1012/ВП-2006/12 від 30 січня 2006 року складає 79284,98 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (стаття 610 ЦК України).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити йому надану послугу у розмірі, в строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач не надав належних доказів для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості. За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача щодо 79284,98 грн. основного боргу обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Крім того, позивачем до стягнення заявлено 1166,37 грн. річних, 310,50 грн. інфляційних та 5012,23 грн. пені.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми затриманого платежу за кожен день затримки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума річних та інфляційних підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в сумі 1166,37 грн. річних, 310,50 грн. інфляційних. Позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 4854,16 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені суд вважає за необхідне відмовити позивачу, у звязку з безпідставним предявленням до стягнення та з врахуванням справи № 5023/7840/11.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 134 (в тому числі з р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287, код ЗКПО 14308894) на користь Мінистерства оборони України, 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6 (р/р 31251273210014 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172, код ЗКПО 00034022) - 79284,98 грн. основного боргу, 4854,16 грн. пені, 1166,37 грн. річних, 310,50 грн. інфляційних.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 134 (в тому числі з р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287, код ЗКПО 14308894) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) - 856,16 грн. державного мита.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 134 (в тому числі з р/р 26001301780096 в філії "Краснобаварське відділення Промінвестбанку", МФО 351287, код ЗКПО 14308894) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Калініченко Н.В.

Повний текст рішення по справі № 5023/7892/11 виготовлений та підписаний 17 листопада 2011 року.