Рішення № 19902473, 14.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2011 р. Справа № 5023/8237/11

вх. № 8237/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.12.2010 р.;

відповідача - не з"явився;

3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров"я", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артеміса", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 1362,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров"я", м. Харків, звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артеміса", м. Харків, 1237,25 грн. основного боргу, 17,02 грн. 3% річних, 85,45 грн. пені, 23,25 грн. інфляційних витрат та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 107/10 від 11.11.2010 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 28 жовтня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2011 року було відкладено розгляд справи на 14 листопада 2011 року.

07 листопада 2011 року позивач надав заяву, в якій зазначив, що відповідач частково погасив суму боргу у розмірі 1237,24 грн. та просив суд стягнути з відповідача 0,01 грн. основного боргу, 17,02 грн. 3% річних, 85,45 грн. пені, 23,25 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні 14.11.11 р. підтримував уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28 вересня 2011 року юридична адреса відповідача - 61018, м. Харків, пров. Балакірєва, 3-А, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

11 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров"я", м. Харків, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артеміса", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 107/10, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати у власність, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити косметичні продукти, дієтичні добавки до їжі, біологічні активні добавки, вироби медичного призначення, продукцію для дітей. Пунктом 6.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем на умовах відстрочення платежу в 30-ть календарних днів з дати отримання товару. Пунктом 8.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2137,25 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2821/11 від 18.04.2011 р., № 2824/11 від 18.04.2011 р., № 2827/11 від 18.04.2011 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

У вказаних накладних зазначений договір № 107/10 від 11.11.2010 р., що свідчить про те, що поставки здійснювались саме на виконання цього договору.

Як було вищезазначено, сторони узгодили строк оплати - на умовах відстрочення платежу в 30-ть календарних днів з дати отримання товару.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього частково на суму 900 грн., що підтверджується витягами банку та довідкою банку вих. № 702-01-3/109 від 28.09.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями № 2-АРТ від 29.07.2011 р. та № 3-АРТ від 30.08.2011 р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 1237,25 грн., що підтверджується поштовими чеками та поштовими повідомленнями.

Проте відповідач на вимоги не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 1237,25 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Після звернення позивача до суду відповідачем було погашено суму боргу у розмірі 1237,24 грн., що підтверджується витягами банку від 24.10.2011 р. та від 03.11.2011 р., та довідкою банку № 702-01-3/127 від 04.11.2011 р., у зв"язку з чим провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

За приписами ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 0,01 грн. основного боргу підлягає задоволенню як правомірна та обгрунтована.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 23,25 грн. та 3% річних у сумі 17,02 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за отриманий товар, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент простроченого зобов"язання за кожен день прострочки платежу.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 85,45 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артеміса (61018, м. Харків, пров. Балакірєва, буд. 3А, код ЄДРПОУ 35586929, п/р № 260010132679 у АТ "Сбербанк Росії", м. Київ, МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров"я" (61050, м. Харків, вул. Юр"ївська, 17, код ЄДРПОУ 36226540, п/р № 26000201327971 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528 ) 0,01 грн. основного боргу, 17,02 грн. 3% річних, 85,45 грн. пені, 23,25 грн. інфляційних витрат, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення основного боргу у сумі 1237,24 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 16 листопада 2011 року.