Рішення № 19902375, 01.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 5023/7717/11

вх. № 7717/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судовогозасідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Представник позивача - ОСОБА_1, дов. від 31.12.10р.; відповідача - не з'явився;третя особа-1 - не з'явився;третьої особи-2 - ОСОБА_2 дов. від 29.07.2011 р.; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Харківська міська рада, м. Харків 3-я особа , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Головне управління Держкомзему по Харківській області, м. Харків; 2)Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка", м. Харків

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача ТОВ фірма “Українка”, в якій просить суд: 1) прийняти рішення, яким розірвати договір оренди землі від 17.02.2000р. № 32/00, зареєстрований у виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ТОВ фірмою “Українка”; 2) Зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку, загальною площею 0,0687 га по вул. Червоні ряди,1 (Ленінський район) у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан;3) Витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди землі від 17.02.2000 року використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 вересня 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27 вересня 2011 року о 10:20 год. Також зазначеною ухвалою суду залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Головне управління Держкомзему по Харківській області 2) Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області .

Ухвалами господарського суду Харківської області від 27.09.2011 року та 18.10.2011 року розгляд справи відкладався.

31 жовтня 2011 року, позивач, через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 33158) в яких просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.02.2000 р. №32/00, зареєстрований у виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, укладений між виконавчим комітетом Харківської міської ради та ТОВ фірмою «Українка» та зобовязати ТОВ фірму «Українка» повернути земельну ділянку, загальною площею 0,0687 га по вул. Червоні ряди, 1 (Ленінський район) у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Розглянувши вказану заяву, та враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає її як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позов, з урахуванням прийнятих судом уточнень, підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволенні, надав через канцелярію суду правове обґрунтування позовних вимог (вх. № 33263), яке судом долучені до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні представник другої третьої особи надав відзив (вх. № 33126), в якому позовні вимоги Харківської міської ради підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник першої третьої особи у призначене судове засідання не зявився, через канцелярію до суду надав відзив, в якому в повному обсязі підтримав вимоги, викладені в позові.

У призначене судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 18.10.2011 року, яка направлялась на адресу відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

Присутні в судовому засіданні 01 листопада 2011 року позивач та третя особа -2 вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача та третьої особи-1, пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2011 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Розпорядженням Харківського міського голови від 31.08.1999р. №1729 «Про переоформлення права користування земельними ділянками по вул. Червоні Ряди, 1 та вул. Суздальські Ряди, 7» ТОВ фірмі «Українка» надана в оренду земельна ділянка по вул. Червоні ряди, 1, площею 0,0687 га для експлуатації і обслуговування кафе «Українка».

На підставі вказаного вище розпорядження між Харківською міською радою та ТОВ фірмою «Українка» укладено договір оренди земельної ділянки від 17.02.2000р. №32/00, зареєстрований у виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Так, у відповідності до п.1.2. договору земельна ділянка надається у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до двадцять восьмого червня дві тисячі двадцять першого року для експлуатації і обслуговування кафе «Українка».

В пункті 3.1. договору передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з цим договором та додержання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, які особливо охороняються, а також додержання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, правил забудови міста Харкова.

Відповідно до підпункту л) пункту 3.2.2. цього договору орендар зобовязаний виконувати обовязки, передбачені Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

05.09.2011р. спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради обстежено земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Червоні Ряди, 1 та складено акт обстеження земельної ділянки від 05.09.2011р. за №2454/11.

Обстеженням на місцевості встановлено, що вказану земельну ділянку загальною площею 0,0687 га по вул. Червоні Ряди, 1 у м. Харкові на підставі розпорядження міського голови від 31.08.1999р. №1729 надано в оренду ТОВ фірмі «Українка» для експлуатації і обслуговування кафе «Українка».

Крім цього, ТОВ фірмою «Українка» додатково зайнято земельну ділянку площею орієнтовно 0,0264 га, яка використовується ТОВ фірмою «Українка» для експлуатації павільйону ігрових автоматів, без документів, що посвідчують право користування нею, чим порушено ст.ст.125,126 Земельного кодексу України

Обстеженням встановлено, що вказана земельна ділянка використовується ТОВ фірмою «Українка» для експлуатації торгівельного центру, замість кафе, чим порушено умови договору оренди земельної ділянки за №32/00 від 17.02.2000 року.

Згідно ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Згідно інформації державного управління екології і природних ресурсів в Харківській області від 02.02.2006р. №10-04-346 річка Лопань, загальною площею водозабору 1120 кв. м. відноситься до категорії малих річок.

Враховуючи викладене, прибережна захисна смуга річки Лопань складає 25 метрів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.2006р. по справі № 38/167-06 позовні вимоги ТОВ фірми «Українка» до Харківської міської ради про визнання права власності на реконструйовані приміщення №1-№6 в будівлі літ «А-1», яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Червоні Ряди, 1 та на прибудоване до неї приміщення №7, загальною площею 532,0 кв.м. задоволені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.10.2011 року по справі №5023/7650/11 (н.в.о. 38/167-06) заяву Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2006р. по справі №38/167-09 задоволено.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2006р. по справі №38/167-09 скасовано. В позові ТОВ фірми «Українка» до Харківської міської ради про визнання права власності на реконструйовані приміщення №1-№6 в будівлі літ. «А-1», яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Червоні Ряди, 1 та на прибудоване до неї приміщення №7, загальною площею 532,0 кв.м. відмовлено повністю. Рішення набрало законної сили 25.10.2011р.

Актом обстеження вказаної земельної ділянки від 05.09.2011р. за №2454/11 встановлено, що торгівельний центр ТОВ фірма «Українка» по вул. Червоні ряди, 1 літ. „А-1”, загальною площею 532,6 кв.м. частково розташований в межах прибережних захисних смуг річки Лопань.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку шляхом розірвання договору оренди землі від 17.02.2000 року за №32/00.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне зобовязання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 16 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки може бути укладений лише за взаємним волевиявленням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинам притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію загальної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Відповідно до п. 3.4.8 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. №04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» у разі встановлення порушень, передбачених ст. 143 ЗК України, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, який суперечить екологічним вимогам, суди, керуючись ст. 32 Закону України «Про оренду землі», мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди. Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті.

Згідно п.2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин ».у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 цього Закону визначені права та обов'язки орендодавця, а саме:орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

Статтею 25 цього Закону визначені права та обов'язки орендаря, а саме: орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

На підставі ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є обєкт оренди, строк дії договору оренди, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану обєкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, відповідальність сторін та ін.

Згідно акту обстеження земельної ділянки за № 2454/11 станом на 05.09.2011р. вказана земельна ділянка ТОВ фірмою «Українка» використовується з грубим порушенням істотних умов договору та вимог чинного земельного законодавства щодо її використання.

Статтею 35 Закону України „ Про охорону земель" встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Статтею 96 Земельного кодексу України зазначені обов'язки землекористувачів, зокрема пунктом „а" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до розділу ІІ Земельного кодексу України та ст. 19 Земельного кодексу України слід відрізняти два тлумачення поняття «цільове призначення земельної ділянки».

Так, статтею 19 Земельного кодексу України визначено поняття «основне цільове призначення земельної ділянки», під яким розуміється категорія землі (землі сільськогосподарського, житлового та іншого призначення) та не основне цільове призначення (функціональне призначення), що витікає, наприклад, з умов договору оренди земельної ділянки (будівництво або експлуатація).

Таким чином, під використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням слід розуміти, у тому числі, використання земельної ділянки з порушенням умов договору оренди землі.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земель встановлені законодавством порядок, мета експлуатації (використання) земельних ділянок для досягнення конкретних цілей з урахуванням категорії земель.

Основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідно категорії земель. Перелік категорій земель України визначений статтею 19 Земельного кодексу України, відповідно до якої землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г)землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Цільове призначення (використання) земельної ділянки, наданої в оренду, встановлюється в договорі оренди.

В договорі оренди землі зазначено цільове використання земельної ділянки для експлуатації і обслуговування кафе «Українка».

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що примусове припинення договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання за ініціативою орендаря можливе у випадках істотного порушення орендодавцем умов договору оренди або закону.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладаючи даний договір оренди земельної ділянки, орендодавець розраховував на те, що орендар - ТОВ фірма «Українка» побудує на орендованій земельній ділянці та буде експлуатувати саме кафе «Українка», як це передбачено істотними умовами договору. Отже, орендодавець, по-перше, розраховував на поліпшення інфраструктури міста, по-друге, розраховував на утримання земельної ділянки у належному стані. Проте відповідачем ТОВ фірмою «Українка» грубо порушені істотні умови договору оренди земельної ділянки щодо використання земельної ділянки згідно умов вказаного договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як вбачається з договору оренди землі (п. 4.4), на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обовязків, передбачених цим договором та законодавством України, у разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.

З урахуванням наведених правових норм, на підставі наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку про те, що в даному разі відповідачем порушені вимоги щодо забезпечення цільового використання землі і наслідком цього є розірвання договору.

Так зокрема, приходячи до такого висновку суд приймає до уваги, що згідно умов п.1.2. договору земельна ділянка надається у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 28.06.2021р. для експлуатації і обслуговування кафе «Українка».

В матеріалах справи міститься акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт від 23. 09. 2011р., а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил при використанні та експлуатації ТОВ фірмою «Українка» нерухомого майна по вул. Червоні Ряди, 1 у м. Харкові від 23.09.2011 року.

Конституцією України (ст. 13, 41) встановлено, що власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч.3 ст. 375 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", ст. ст. 12, 23 Закону України "Про планування та забудову територій", ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво обєкту нерухомості вимагає розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проекту його будівництва та отримання дозволів і узгоджень відповідних органів та служб на здійснення будівельних робіт.

Згідно ст. 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація є основною для:

-вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення;

-підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів;

-підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації;

-вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій;

-вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Згідно норми ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень виконавчого комітету місцевої ради, належить, зокрема, надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження обєктів містобудування незалежно від форм власності, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, вирішення спорів з питань містобудування, тощо.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Ст. 39 зазначеного Закону визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Відповідно до статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Постановою Кабінету Міністрів України за N 461 від 13.04.2011 року був затверджений «Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

Відповідно до норм діючого законодавства до процесу реконструкції застосовуються усі норми щодо розроблення та погодження проектної документації, отримання дозволу на виконання будівельних робіт, введення обєкту будівництва до експлуатації.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно, збудоване на земельній ділянці, яка не надавалась для цієї мети особі, що здійснила таке будівництво, у власність або у користування, без належного дозволу чи належно затвердженого проекту вважається самочинним будівництвом.

Відповідно до положень ст .95 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 375 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про оренду землі" навіть тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення має право споруджувати будівлі та споруди, а також здійснювати реконструкцію існуючих будівель, лише за умови згоди на це власника (орендодавця). Тобто чинним земельним законодавством орендарю не надано права на самостійну забудову чужої земельної ділянки, відведеної не для цієї мети для власних потреб. В обєктивному розумінні право землекористування є інститутом земельного права, сукупністю правових норм, що регулюють здійснення субєктивного права землекористування як сукупності повноважень щодо володіння, користування та, у певних випадках, розпорядження земельною ділянкою.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 36 цього Кодексу письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Вказаний акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт від 23.09.2011року, складено головним державним інспектором Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю у Харківській області за результатами позапланової перевірки підтверджують порушення ТОВ фірмою «Українка» ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій» та являються належними та допустимими письмовими доказами, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті та прийняття законного та обґрунтованого рішення по вказаній справі.

Матеріали справи не містять та відповідачем до суду не надано доказів визнання незаконними дій Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю у Харківській області та скасування відповідних актів реагування у судовому порядку, чим підтверджується наявність правопорушення та його склад у діях відповідача.

Відповідно до ст. 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Відповідно до п. 4.2. вказаного договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, у встановленому законом порядку, як це передбачено Законом України «Про оренду землі» - за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором.

Згідно ст. 738 Цивільного кодексу України на вимогу наймодавця (орендодавця) договір найму (оренди) підлягає розірванню у разі, якщо наймач (орендар) користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В даному разі Законом (ст. 32 Закону України „Про оренду землі") передбачена можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Стаття 785 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В п.6.1. договору оренди земельної ділянки сторони визначили, що земельна ділянка повертається орендодавцю на протязі одного місяця по акту прийому-передачі після припинення дії цього договору.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що твердження позивача про наявність в діях відповідача (ТОВ фірма «Українка») порушень земельного законодавства, котрі становлять підставу для розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки територіальній громаді в особі позивача з приведенням її у придатний для подальшого використання стан є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи, в звязку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач - ТОВ фірма «Українка» доказів на спростування викладених обставин не надав. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог Харківської міської ради.

В силу ст. ЗЗ ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи викладене, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача 1 та позивача. Проте, Харківська міська рада від сплати державного мита звільнена згідно ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито", який діяв на момент подачі позову до суду, отже в даному разі державне мито з позивача не стягується.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції, ст.ст. 416, 525, 526, 629, 638, 651, 738, 785, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 96, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 15, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 35 Закону України "Про охорону земель", керуючись ст.ст. 1,4, 4-3, 12, 22, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.02.2000р. №32/00, зареєстрований у виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, укладений між Виконавчим комітетом Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Українка».

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Українка» (61000, м. Харків, вул. Червоні Ряди, 1, код: ЄДРПОУ 21237077) повернути земельну ділянку, загальною площею 0,0687 га по вул. Червоні ряди, 1 (Ленінський район) у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (61200, м. Харків, пл. Конституції, 7, р/р 31412544700002 в УДК у м. Харкові, ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, Банк ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код платежу 24060300) з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Українка» (61000, м. Харків, вул. Червоні Ряди, 1, код: ЄДРПОУ 21237077) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) - 85,00 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Українка» (61000, м. Харків, вул. Червоні Ряди, 1, код: ЄДРПОУ 21237077) на користь державного бюджету України (одержувач коштів УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 07 листопада 2011 року

справа № 5023/7046/11