Рішення № 19902294, 07.11.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р. Справа № 5023/8057/11

вх. № 8057/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 01-62юр/836 від 01.02.11 р.) 3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків 3-я особа <Текст >

до АТЗТ "Борівський молокозавод", смт. Борова 3-я особа <Текст >

про стягнення 4853,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" м. Харків, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод", смт. Борова, 3337,92 грн. заборгованості за електроенергію, 667,62 грн. ПДВ на електроенергію, 595,68 грн. заборгованості за КРЕ, 119,15 грн. ПДВ на КРЕ, 96,60 грн. пені, 16,05 грн. інфляційних витрат, 20,56 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 52173 від 11.11.2009 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати електроенергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 вересня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 жовтня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2011 року було відкладено розгляд справи на 07 листопада 2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.11 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що з адреси відповідача до господарського суду Харківської області повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 30.09.2011 р. з відміткою:"за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 27 вересня 2011 року юридична адреса відповідача - 63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

11 листопада 2009 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" м. Харків, (позивач) та Акціонерним товариством закритого типу "Борівський молокозавод", смт. Борова, (відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 52173 (далі - договір), пролонгований відповідно до п. 9.4 на 2011 рік.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

За умовами умовами договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.2.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив у період з квітня 2011 року по липень 2011 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 3337,92 грн. боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами) нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію за спірний період в сумі 667,62 грн.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення 667,62 грн. заборгованості по податку на додану вартість на електричну енергію обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 2.3.4 передбачено, що відповідач зобов"язується здійснювати оплату за послуги з компенсації реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 4а "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Позовна вимога про стягнення з відповідача плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 595,68 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Крім того, суд вважає вимогу позивача про стягнення 119,15 грн. заборгованості по податку на додану вартість на реактивну енергію обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 16,05 грн. та 3% річних в сумі 20,56 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

В розумінні частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2.1. договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

За таких підстав, суд визнає вимогу позивача про стягнення 96,60 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" (63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 3, п/р № 26007260870011 в АКБ "Базис", МФО 351760, код ЄДРПОУ 23007186) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханківська, 149)

- на п\р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954 - 3337,92 грн. заборгованості за електроенергію, 667,62 грн. ПДВ на електроенергію;

- на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 - 595,68 грн. заборгованості за КРЕ, 119,15 грн. ПДВ на КРЕ, 96,60 грн. пені, 16,05 грн. інфляційних витрат, 20,56 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 09 листопада 2011 року